Кадри, сітки, лінійки та напрямні

Так само, як і в Adobe InDesign, увесь текст та графіка InCopy з’являються всередині кадрів. Для зв’язаних документів InDesign контролює розташування кадрів та оформлення для публікації. Ви можете бачити структуру кадрів документа InDesign у перегляді макета InCopy.

Зміна кадрів

Ви (або члени вашої команди) повинні вносити зміни до кадрів з документа InDesign, якщо кадри для вбудованої графіки. Можна пересувати, масштабувати, обертати або нахиляти вбудовані графічні кадри, але лише графічні. Більш докладну інформацію див. в документації з робочих процесів.

Зв’язування текстових кадрів

Довгий матеріал може перетікати з одного кадру до інших, що підключені в послідовності або зв’язані. Зв’язаний матеріал починається в певному стовпці сторінки та може продовжуватися у будь-якому іншому стовпці та в сторінках публікації. Користувач InDesign завжди налаштовує послідовність зв’язування для матеріалу InCopy.

Під час додавання тексту до зв’язаного матеріалу матеріал протікає через кожний послідовний кадр, доки всі призначені кадри не будуть повні.

Якщо текст не відповідає виділеному пробілу кадру, прихована частина матеріалу називається витісненим текстом.

InCopy містить вертикальну лінійку глибини для припасування тексту до формату у переглядах «Гранки» та «Матеріал», а також горизонтальну та вертикальну лінійки у вигляді «Макет» для макетів вимірювання. За замовчуванням початок вимірювання на лінійках — з лівого верхнього кута сторінки або розвороту. Це можна змінити шляхом переміщення нульової точки.

Можна працювати з декількома стандартними одиницями вимірювання та змінювати ці параметри у будь-який час та тимчасово змінити поточні одиниці вимірювання при введенні значення. Зміна одиниць вимірювання не переміщує напрямні, сітки та об’єкти і, коли контрольні позначки на лінійці змінюються, вони можуть не розміститися на одній осі з об’єктами, вирівняними за попередніми контрольними позначками.

Можна встановлювати різні системи вимірювання для горизонтальної та вертикальної лінійок. Наприклад, велика кількість газет вимірює горизонтальні макети у цицеро, а вертикальні текстові матеріали — у дюймах. Система, яку ви обрали для горизонтальної лінійки, керує табуляторами, полями, відступами та іншими відмірюваннями. У кожного розвороту є власна вертикальна лінійка, усі вертикальні лінійки використовують такі параметри, які ви вказали у розділі «Одиниці виміру та приріст» діалогового вікна «Параметри».

Одиниці вимірювання за замовчуванням для лінійок у цицеро (одне цицеро дорівнює 12 пунктам). Можна змінювати одиниці для лінійки та контролювати, де більші контрольні позначки з’являються на лінійці. Наприклад, якщо ви змінюєте одиниці для вертикальної лінійки на 12 пунктів, приріст більшої лінійки з’являтиметься кожні 12 пунктів (якщо таке відображення можливе у поточному збільшенні). Контрольні позначки включають ваші персоналізовані більші контрольні позначки, тому коли у тому самому прикладі значення 3 на лінійці відповідає третьому приросту в 12, а це 36 точок.

Можна налаштувати власні одиниці вимірювання для екранних лінійок та для використання на панелях та діалогових вікнах. Також можна змінювати ці параметри у будь-який час та тимчасово змінити поточні одиниці вимірювання при введенні значення.

Можна визначити одиницю вимірювання, яка відрізняється від одиниці за замовчуванням.

Q і Ha – це одиниці, що використовуються в японському ручному або автоматичному компонувальнику фотографій, щоб показувати розмір шрифту, трекінг або довжину інтервалу. Кожна одиниця дорівнює 0,25 мм. Q використовується для визначення розміру шрифту, Ha можна використовувати для вираження напрямку й довжини інтервалу, інтервалу об’єктів і подібних елементів.

Ви також можете використовувати пункти (також відомі як американські пункти) для відзначення розміру шрифту на комп’ютерах або пункти Adobe PostScript® для відзначення інтерліньяжу або інтервалів. Один американський пункт дорівнює 0,35146 мм, а 1 дюйм дорівнює 72,27 американського пункту та 72 пунктам PostScript.

Нульова точка — це розташування, де перетинаються нулі горизонтальної та вертикальної лінійок. За замовчуванням нульова точка знаходиться у верхньому лівому куті кожного розвороту. Це означає, що розташування нульової точки за замовчуванням завжди відноситься до розвороту, але може відноситися й до монтажного столу.

Координати положення X і Y на панелі керування, панелі «Інформація» та панелі «Трансформування» відображаються відносно нульової точки. Нульову точку можна переміщати для вимірювання відстані, для створення нової контрольної точки для вимірювання та для мозаїчного розбиття надвеликих сторінок. За замовчуванням кожний розворот має одну нульову точку у верхньому лівому куті першої сторінки, але можна також розмістити її на напрямній корінця або визначити, що кожна сторінка розвороту має власну нульову точку.

Під час переміщення нульової точки вона змінює положення відповідно у всіх розворотах. Наприклад, якщо перемістити нульову точку в лівий верхній кут другої сторінки розвороту, вона з’явиться в такому ж місці на другій сторінці усіх інших розворотів документа.

За допомогою параметра «Початок координат» у діалоговому вікні «Параметри» можна встановити нульову точку за замовчуванням для лінійок, а також область горизонтальної лінійки. Обсяг визначає, чи лінійка здійснює вимірювання по сторінці, по всьому розвороту або — для декількох розворотів — від центра корінця.

Якщо встановити початок координат лінійки на напрямній корінця кожного розвороту, початок координат блокується на напрямній. Доки не вибрано інший параметр положення початку координат, неможливо перемістити початок координат лінійки шляхом перетягування.

У вигляді «Макет» можна переглянути (або приховати) структуру сіток та напрямних, щоб показати положення та вирівнювання об’єктів. У більшості робочих систем дизайнер, який працює з InDesign, встановлює сітки та напрямні для публікації. Користувачі InCopy можуть побачити ці допоміжні засоби для макета, після того як матеріал з’єднано з документом InDesign.

Ви можете створювати сітки за допомогою InCopy. Але через те, що сітки InDesign змінюють параметри InCopy під час з’єднання файлів, ця властивість підходить для автономних документів, які ви публікуєте прямо з InCopy.

Ці сітки та напрямні невидимі на друкованому та експортованому виводі. Один набір лінійок та сіток на одну сторінку, але напрямна може існувати на всіх сторінках розвороту або усередині лише однієї сторінки.

Для налаштування сітки базових ліній для всього документа використовуйте параметри «Параметри сітки».

• Щоб показати або сховати сітку базових ліній, виберіть пункт меню Перегляд > Сітки та напрямні > Показати/Сховати сітку базових ліній.

• Щоб показати або сховати сітку документа, виберіть пункт меню Перегляд > Сітки та напрямні > Показати/Сховати сітку документа.

• Щоб показати або сховати сітку макета, виберіть пункт меню Перегляд > Сітки та напрямні > Показати/Сховати сітку макета.

• Щоб показати або сховати сітки кадрів, виберіть пункт меню Перегляд > Сітки та напрямні > Показати/Сховати сітки кадрів.

Напрямні лінійок відрізняються від сіток тим, що вони можуть вільно розміщуватися на сторінці або монтажному столі. Користувачі InDesign можуть створювати два види відображення напрямних: напрямні сторінки, що з’являються лише на сторінці, на якій вони створили їх, або напрямні розвороту, що розтягують усі сторінки та монтажний стіл розвороту з багатьма сторінками. Ви можете переглядати напрямні лінійки, якщо вони існують у документі InDesign або файлі збірки, але не можете створювати їх в InCopy.

За замовчуванням напрямні лінійки розташовуються поперед усіх інших напрямних та об’єктів. Однак деякі відображення напрямних можуть блокувати перегляд об’єктів, наприклад ліній із вузьким обведенням.

Ви можете змінити параметр «Напрямні назад» для відображення напрямних-лінійок попереду або позаду всіх інших об’єктів. Однак, незалежно від параметра «Напрямні назад» об’єкти та напрямні-лінійки завжди знаходяться перед напрямними полів і стовпців.

Шари подібні до прозорих аркушів, стикованих у верхній частині один одного. Якщо на шарі не міститься жодного об’єкта, ви можете бачити крізь нього будь-який об’єкт на шарах за ним.

Лише користувачі InDesign можуть створювати шари. Користувачі InCopy можуть показувати або ховати шари та об’єкти в шарах, а також змінювати параметри шарів. Якщо користувач InDesign створив декілька шарів у документі, ви можете приховати шари в InCopy, дозволяючи тим самим редагувати конкретні області або види вмісту у документі, не впливаючи на інші області або види вмісту. Наприклад, якщо ваш документ друкується повільно через те, що у ньому міститься велика кількість об’ємної графіки, ви можете приховати нетекстові шари та швидко надрукувати шар тексту для корегування.

Додаткові примітки щодо шару:

• Об’єкти із шаблонів з’являються в нижній частині кожного шару. Об’єкти шаблона можуть з’являтися перед об’єктами сторінки документа, якщо об’єкти сторінки шаблона містяться на вищому шарі.

• Шари є наскрізними для всього документа, тобто містяться на всіх сторінках, в тому числі шаблонах. Наприклад, якщо під час редагування сторінки 1 документа приховати Шар 1, шар приховується на всіх сторінках, поки ви не вирішите показати його знову.