Вибір правильного формату графіки
InDesign може здійснювати імпорт широкого діапазону графічних файлових форматів. Зверніться за до постачальника послуг, який допоможе вам із вибором формату для вашого документа. Таким чином ви зможете розробляти документ у межах тих форматів та параметрів, які найкраще застосовуються до нього.
У списку, який йде подано нижче, зазначені формати графіки, які найкраще підходять до різних типів документів, які ви створюєте.
Кінцевий вивід |
Типи графіки |
Формат |
|---|---|---|
Висока роздільна здатність (1000 dpi) |
Векторні малюнки |
Illustrator, EPS, PDF |
Бітові зображення |
Photoshop, TIFF, EPS, PDF |
|
Тріадний кольороподіл |
Векторні малюнки |
Illustrator, EPS, PDF |
Растрові кольорові зображення |
Photoshop, CMYK TIFF, DCS, EPS, PDF |
|
Графіка із застосуванням керування кольору |
Illustrator, Photoshop, RGB TIFF, RGB EPS, PDF |
|
Друк із низькою роздільною здатністю або онлайновий перегляд PDF |
Усі |
Будь-які (тільки для бітових зображень) |
Web |
Усі |
Будь-які (під час експорту до HTML InDesign перетворює графіку на формат JPEG та GIF) |
Про векторну графіку
Векторна графіка (іноді – векторні фігури чи векторні об’єкти) створюється з лінії та кривих, визначених математичними об’єктами, що звуться векторами, які описують зображення за його геометричними характеристиками.
Можна вільно пересувати чи змінювати векторну графіку, не втрачаючи деталей і чіткості, бо вона не залежить від роздільності: вона зберігає чіткі краї в разі зміни розміру, друкуванні на принтері PostScript, записі у PDF-файл, імпортуванні в програми роботи із зображеннями на основі векторної графіки. Як наслідок, векторна графіка є найкращим варіантом для такого художнього матеріалу, як логотипи, що використовуються з різними розмірами на різних носіях виводу.
Векторні об’єкти, що їх ви створюєте інструментами малювання та фігур у Adobe Creative Suite, є прикладом векторної графіки. Ви можете скористатися командами «Копіювати» і «Вставити», щоб створити копію векторного об’єкта для інших компонентів Creative Suite.
Про бітові зображення
Бітові зображення, що ще називаються растровими, для представлення зображень використовують прямокутну сітку елементів (пікселів). Кожному пікселеві призначається окреме місце й колірне значення. Працюючи з бітовими зображеннями, ви редагуєте пікселі, а не об’єкти чи фігури. Бітові зображення – найпоширеніший електронний носій для зображень із плавними переходами кольорів, таких як світлини чи цифрові малюнки, бо вони ефективніше представляють тонкі градієнти, відтінки й кольори.
Бітові зображення залежать від роздільності, себто вони містять стале число пікселів. Як наслідок, вони втрачають деталі й виглядають «зазубленими», якщо збільшуються, або якщо їх друкують з нижчою роздільністю, ніж та, для якої вони були створені.
Бітові зображення іноді вимагають багато місця для зберігання та часто мають бути стиснуті, щоб зменшити розмір файлу, якщо вони використовуються в певних компонентах Creative Suite. Наприклад, ви стискаєте файл зображення в первинній програмі перед тим, як імпортувати його до макета.
В Adobe Illustrator можна створювати бітові ефекти в ілюстрації, застосовуючи ефекти та графічні стилі.
Вказівки щодо роздільності зображення для кінцевого виведення
Растрові зображення містять стале число пікселів, що зазвичай вимірюється в пікселях на дюйм (ppi). Зображення з високою роздільністю містить більше пікселів (меншого розміру), ніж зображення з тим самим друкованим розміром з низькою роздільною здатністю. Наприклад, зображення 1 на 1 дюйм з роздільною здатністю 72 ppi містить загалом 5184 пікселів (72 пікселі завширшки х 72 пікселі заввишки = 5184). Те саме зображення 1 на 1 дюйм із роздільною здатністю 300 ppi містило б загалом 90 000 пікселів.
Для імпортованих растрових зображень роздільна здатність визначається вихідним файлом. Для растрових ефектів ви можете задати власну роздільну здатність. Щоб визначити роздільну здатність зображення, врахуйте носій, на якому розповсюджуватиметься кінцеве зображення. Наведені нижче вказівки допоможуть вам визначити, яка роздільна здатність зображення потрібна:
Комерційний друк
Комерційний друк вимагає зображень з роздільною здатністю 150-300 ppi або більше, залежно від машинки (dpi) і лініатури растру (lpi); завжди звертайтеся за порадою до вашого постачальника додрукарських послуг перед тим, як ухвалювати остаточне рішення. Комерційний друк вимагає великих зображень з високою роздільною здатністю, показ яких забирає більше часу в процесі роботи з ними, тому ви можете використовувати версії з низькою роздільною здатністю для макетування, а потім заміняти їх високороздільними під час друкування.
В Illustrator та InDesign ви можете працювати з версіями з низькою роздільною здатністю, користуючись панеллю «Зв’язки» (або «Посилання»). В InDesign можна вибрати «Типова» або «Швидкий показ» у меню «Вигляд» > «Швидкість показу», в Illustrator – «Вигляд» > «Контур». Також, якщо постачальник послуг підтримує відкритий додрукарський інтерфейс (OPI), він може надати вам зображення з низькою роздільною здатністю.
Настільний друк
Настільний друк зазвичай потребує зображень у межах від 72 ppi (для друку світлин на принтері 300 ppi) до 100 ppi (для друку світлин на пристрої до 1000 ppi). Для штрихової графіки (1-бітові зображення) роздільна здатність графіки має відповідати роздільній здатності принтера.
Веб-публікація
Публікування онлайн зазвичай потребує зображень із розмірами в пікселях, що відповідають цільовому моніторові, зазвичай менше 500 пікселів завширшки і 400 пікселів заввишки, щоб залишалося місце для елементів керування переглядача або таких елементів макету, як супровідні написи. Створюючи вихідне зображення за роздільної здатності екрана 96 ppi для Windows і 72 ppi для Mac OS, ви можете бачити, як зображення виглядатиме в типовому веб-переглядачі. Якщо ви публікуєте онлайн, єдиний випадок, коли вам може знадобитися роздільна здатність, вища за ці межі – це коли ви бажаєте, аби глядач міг збільшувати зображення у PDF-документі задля більшої детальності, або коли ви готуєте документ для друку на замовлення.
