Редагування тексту

Якщо текст у кадрі виділити неможливо, цей текстовий кадр, можливо, розташовано в заблокованому шарі або на сторінці-шаблоні. Спробуйте розблокувати шар або перейти на шаблон сторінки. Текстовий кадр може знаходитися також під іншим текстовим кадром або прозорим об’єктом. Див. Виділення тексту у накритому кадрі.

Зміна реакції на потрійне клацання

Виділення тексту у накритому кадрі

Вставлення тексту

Текст можна вставити з іншої програми чи в межах Adobe InCopy.

Якщо під час вставки тексту в InDesign пункт введення не розташований всередині текстового кадру, буде створено новий текстовий кадр. Якщо пункт введення розташований всередині текстового кадру, текст вставлятиметься всередину цього кадру. Якщо під час вставки виділений якийсь текст, то текст, що вставляється, замінить виділений.

За вибору «Правка» > «Вставити без форматування сітки», щоб вставити текст у сітку кадру, текст зберігає налаштування шрифту, розміру шрифту й інтервалів між символами скопійованого тексту. Ви можете виділити текст і вибрати «Правка» > «Застосувати форматування сітки» для форматування вставленого тексту відповідно до атрибутів символів у сітці кадру.

Вставлення тексту з іншої програми

Автоматичне налаштування інтервалів під час вставлення тексту

Під час вставлення тексту можна автоматично додавати чи усувати пробіли, в залежності від контексту. Наприклад, якщо вирізати слово та вставити його потім між двох слів, перед словом та після нього з’явиться по одному пробілу. Якщо вставити це слово наприкінці речення, перед крапкою, пробіл не додається.

Вставка тексту до сітки кадру

Ви можете вставити текст, зберігши його вихідні атрибути форматування. Якщо ви копіюєте текст зі зміненими атрибутами з однієї сітки кадру й вставляєте її в іншу сітку, текст буде вставлено лише зі зміненими атрибутами. Ви також можете вставляти текст без форматування сітки.

Ви завжди можете застосувати форматування сітки пізніше, вибравши «Правка» > «Застосувати форматування сітки». Атрибути формату сітки, вказані на панелі сіток із назвою, будуть застосовані до тексту.

Застосування формату сітки до тексту

Ви можете застосувати формат сітки до будь-якого тексту, який йому не відповідає.

Зміна напрямку тексту

У режимах перегляду «Гранки» і «Матеріал» текст відображується горизонтально, навіть за вибраного значення «Вертикальний». У режимі перегляду «Макет» за вибраного значення «Вертикальний» текст відображується вертикально.

Вертикальні текстові кадри або сітки кадру конвертуються в горизонтальні, а горизонтальні текстові кадри або сітки кадру – у вертикальні. Зміна цього параметра призводить до зміни всього матеріалу, і всі кадри, зв’язані з виділеними кадрами, будуть змінені.

Перетягування тексту

За допомогою миші можна перетягувати текст у «Редакторі матеріалу» чи в «Перегляді макета». Можна навіть перетягувати текст з «Редактора матеріалу» до вікна макета (чи навпаки) або в певні діалогові вікна, наприклад, «Пошук/Заміна». При перетягуванні тексту із заблокованих чи зареєстрованих копій текст не переміщується, а копіюється. При перетягуванні текст можна також копіювати чи створити для нього новий кадр.

За допомогою миші можна перетягувати текст у «Перегляді гранок», «Перегляді матеріалу» чи в «Перегляді макета». Можна навіть перетягувати текст у певні діалогові вікна, наприклад, «Пошук/Заміна». При перетягуванні тексту із заблокованих чи зареєстрованих копій текст не переміщується, а копіюється. Можна також копіювати текст при перетягуванні.

Джеф Уітчел створив навчальний відеоролик про перетягування, який можна знайти на сторінці Using InDesign Drag and Drop Text (Використання перетягування тексту в InDesign).

Якщо текст, який відпускається, не має належних інтервалів, виберіть варіант «Автоматично налаштовувати інтервали» в «Параметрах тексту».

Переміщення символів

Якщо при друкуванні ви переміщуєте два суміжних символи, ви можете корегувати їх за допомогою команди «Перемістити». Наприклад, якщо ви надрукували 1243 замість 1234, команда «Перемістити» міняє місцями 4 та 3.

Перегляд прихованих символів

Під час редагування тексту корисно бачити символи, які не друкуються, наприклад, пробіли, знаки табуляції та символи кінця абзацу. Ці символи відображуються лише у вікні документа, вони не виводяться та не друкуються.

Редагування тексту на сторінці-шаблоні

У документах InDesign сторінка-шаблон є певним зразком, який застосовується до багатьох сторінок. Сторінка-шаблон зазвичай визначає лише загальні елементи макета, які відображаються на всіх сторінках документа, наприклад поля, номери сторінок, верхні й нижні колонтитули. Ви можете використовувати InCopy для редагування тексту на сторінці-шаблоні InDesign, якщо текст є зв’язаним файлом. Однак ви не можете змінювати жоден з атрибутів фрейму, які контролюються шаблоном, ви також не можете редагувати текст сторінки-шаблону з інших (звичайних) сторінок у документі.

Щоб редагувати текст на сторінці-шаблоні, ця сторінка має містити керовані матеріали, які взято на редагування.

Скасування дій

Ви можете скасовувати чи відміняти декілька сотень останніх дій. Точна кількість дій, які можна скасувати, обмежена доступним об’ємом оперативної пам’яті та самими діями, які ви виконували. Запис останніх дій стирається, коли ви зберігаєте, закриваєте чи виходите з програми, це означає, що дії більше не можливо скасувати. Ви також можете скасувати операцію перед її закінченням або повернутися до попередньо збереженої версії.

Перехід до маркера позиції

Маркер позиції подібний до закладки та використовується для відмітки розташування у документі. Це зручно, коли вам необхідно швидко або часто повертатися до цього розташування. Документ може мати лише один маркер позиції.

Для переходу до маркеру з будь-якого місця документа оберіть «Правка» > «Маркер позиції» > «Перейти до маркера».

Для видалення маркера оберіть «Правка» > «Маркер позиції» > «Видалити маркер». Маркер видаляється автоматично, коли ви закриваєте або повторно відкриваєте документ.

Додавання розривів стовпця, кадру та сторінки

Кінець стовпця, кадру та сторінки можна контролювати, вставляючи в текст спеціальні символи кінця.

Для усунення символу кінця виберіть пункт «Текст» > «Показати приховані символи», щоб можна було побачити символи, що не друкуються, а потім виділіть і видаліть символ кінця.

Параметри кінця

Меню «Текст» > «Вставка символу розриву» містить такі варіанти:

Переводить текст у наступний стовпчик у поточному текстовому кадрі. Якщо у кадрі є тільки один стовпчик, текст переходить у наступний зв’язаний кадр.

Переводить текст у наступний текстовий кадр, незалежно від поточного налаштування стовпця текстового кадру.

Переводить текст на наступну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Переводить текст на наступну непарну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Переводить текст на наступну парну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Вставляє початок нового абзацу (так само, як при натисканні Enter чи Return).

Примусово розриває рядок у тому місці, де вставлено символ, починаючи новий рядок без створення нового абзацу (здійснюється також натисненням Shift+Enter або Shift+Return). Примусовий початок нового рядка також називається м’яким поверненням.

Вказує, де має розірватися рядок тексту, якщо необхідний розрив рядка. Додатковий розрив рядка схожий на дискреційний перенос; різниця полягає тільки в тому, що в місці розриву рядка перенос не додається.

Відповідні параметри розривів розташовані в діалоговому вікні «Параметри утримання» та в діалоговому вікні «Параметри стилю абзацу».

Використання умовного тексту

Умовний текст — це спосіб створення різних версій одного документа. Після створення умов вони застосовуються вами до діапазону тексту. Потім можна створити різні версії документів шляхом показу та приховання умов. Наприклад, якщо ви створюєте посібник користувача, можна створити окремі вимоги для Mac OS та Windows. Перед друком версії посібника для Mac OS ви можете відобразити весь текст, до якого застосовуватиметься умова «Mac», та приховати весь текст, до якого застосовуватиметься умова «Windows». Потім можна зберегти стани умов для друку посібника для Windows.

Умови можна застосувати лише до тексту. Можна зробити умовними прив’язані об’єкти, але лише шляхом вибору маркера прив’язаного об’єкта. Можна застосувати умови до тексту в клітинках таблиці, але не до самих клітинок, стовпців або рядків таблиці. Не можна застосувати умови до тексту в блокованих матеріалах InCopy.

Щоб переглянути навчальний відеоролик про використання умовного тексту, перейдіть за посиланням www.adobe.com/go/lrvid4026_id_ua.

Планування умовних документів

Плануючи проект з умовним текстом, перевірте природу матеріалу та подивіться, яким чином декілька осіб можуть працювати з документом по черзі, якщо документ передається. Розплануйте, щоб умовний текст використовувався узгоджено, щоб полегшити використання документа. Дотримуйтесь наступних вказівок:

Визначте, скільки версій матиме ваш кінцевий проект. Наприклад, створюючи посібник, що описує програму, яка запускається як у Mac OS, так і у Windows, можливо, треба буде випустити його принаймні у двох версіях — для Mac OS і для Windows. Якщо ви хочете, щоб ці версії випустилися з додатковими коментарями, розміщеними по всьому тексту під час процесу перегляду, тоді знадобиться створити ще більше версій: Mac OS з коментарями, Mac OS без коментарів, Windows з коментарями та Windows без коментарів.

Для документів з багатьма умовами можна визначити набори умов, що можна буде застосувати до документа для швидкого створення певної версії.

Вкажіть, скільки умовних тегів вам потрібно для певної версії. Версія документа визначається унікальним набором умовних тегів. Наприклад, можна визначити, щоб у версії кінцевого посібника для Windows показувалися умовні теги для Windows, а умовні теги для Mac OS та для коментарів приховувалися. У цьому випадку вам треба буде вирішити, що використовувати: або один умовний тег для коментарів Windows, а другий — для коментарів Mac OS, або один єдиний тег коментарів як для Windows, так і для Mac OS.

Визначте, наскільки умовним буде ваш документ та як ви організовуватимете матеріал для полегшення розробки та ведення. Наприклад, можна організувати книгу таким чином, що умовний текст обмежуватиметься до декількох документів. Або ж можна зробити так, щоб версії певного розділу зберігалися в окремих файлах, а не в умовному тексті, а потім використати інший файл книги для кожної з версій книги.

У деяких випадках, наприклад, під час роботи з декількома мовами, може знадобитися створити окремі шари, які можна приховати або показати, замість того, щоб використовувати умови з кожним шаром, включаючи текст з іншою мовою.

Визначте найменшу одиницю умовного тексту. Наприклад, якщо документ буде перекладено на іншу мову, найменшою одиницею тексту, який ви робите умовним, повинне бути ціле речення. Через те, що під час перекладу часто змінюється порядок слів, використання умовного тексту для частини речення може ускладнити переклад.

Суперечність у застосуванні умов до пробілів і пунктуації може призвести до зайвих пробілів або слів з орфографічними помилками. Вирішіть, чи треба зробити умовними пробіли та пунктуацію. Якщо умовний текст починається або закінчується пунктуацією, зробіть умовною й пунктуацію. Таким чином, під час перегляду більше, ніж однієї версії текст буде легшим для читання.

Щоб уникнути проблем з пробілами (наприклад, умовний пробіл, який слідує за неумовним пробілом), установіть стандарти для обробки пробілів, що знаходяться після умовного тексту (завжди умовні або завжди неумовні).

Щоб уникнути непорозумінь, вирішіть, у якому порядку з’являтиметься умовний текст, та використовуйте цей порядок в усьому документі.

Під час індексації документа зверніть увагу на те, чи розміщені маркери індексів всередині умовного тексту або поза ним. Пам’ятайте, що маркери індексів у прихованому умовному тексті не включаються у створюваний індекс.

Якщо ви створюєте перехресне посилання на умовний текст, переконайтеся, що вихідний текст має таку саму умову. Наприклад, якщо ви додаєте перехресне посилання в абзаці «Windows», а прив’язка тексту з’являється в умові «Mac», то перехресне посилання є розв’язаним, коли умова «Mac» приховується. На панелі «Гіперпосилання» поряд із перехресним посиланням з’являється елемент «ПТ».

Якщо ви створюєте перехресне посилання на абзац, у якому частина тексту є умовною, а потім змінюєте параметри видимості цієї умови, оновіть перехресне посилання.

Створення умов

Створювані вами умови зберігаються в поточному документі. Якщо під час створення умови немає відкритих документів, ця умова з’являється у всіх створюваних нових документах.

Можна полегшити ідентифікацію умовного тексту, вказуючи індикатори умов, наприклад, хвилясті червоні підкреслення.

У керованих файлах InCopy можна застосувати існуючі умови, але видаляти або створювати умови неможливо. Можна приховати або показати умовний текст в InCopy, але під час реєстрації керованого файлу в InDesign зміни не з’являються. У самостійних документах InCopy можна створювати, застосовувати та змінювати видимість умов, як в InDesign.

Застосування умов до тексту

Можна застосувати декілька умов до одного й того ж самого тексту. За замовчуванням умовний текст ідентифікується індикаторами умов. Однак, якщо індикатори приховані, то для визначення умов, які застосовано до поточного тексту, можна використати панель «Умовний текст». Суцільна позначка вказує, що умову застосовано до поточного тексту. Тьмяна позначка вказує, що умову застосовано лише до частини розділу.

Показ або приховування умов

Коли ви приховуєте умову, приховується весь текст, до якого застосовано цю умову. Зазвичай, приховування умов викликає зміни в нумерації сторінок документа або книги. Можна використати функцію «Перекомпонування розумного тексту» для автоматичного додавання або видалення сторінок під час приховування або показу умов.

Взагалі, прихований умовний текст у документі ігнорується. Наприклад, прихований текст не друкується та не експортується, маркери індексу в прихованому умовному тексті не включаються у створюваний індекс, та прихований умовний текст не включається під час пошуку або перевірки орфографії в тексті.

Коли ви приховуєте умову, прихований текст зберігається у символі прихованої умови Якщо ви виділите текст, що містить символ прихованої умови, і спробуєте видалити його, InCopy подасть запит на підтвердження вами бажання видалити прихований умовний текст. До прихованого умовного тексту не можна застосувати інші умови, стилі або форматування.

Якщо до тексту застосовано декілька умов, і при цьому одні умови приховано, а інші показано, текст не приховується.

• Щоб показати або приховати окремі умови, клацніть у полі видимості поряд з іменем умови. Значок з оком вказує на те, що умову не приховано.
• Щоб показати або приховати всі умови, оберіть «Показати все» або «Приховати все» в меню панелі «Умовний текст».

Використання наборів умов

Набір умов охоплює параметри видимості для всіх умов, таким чином можна швидко застосовувати різні перетворені копії документа. Наприклад, припустимо, що ви маєте комплексний документ з умовами платформи для Mac OS, Windows XP, Vista, UNIX , умовами мови для англійської, французької, німецької та іспанської мов та додатковими умовами, наприклад, редакторський перегляд та внутрішні коментарі. Для перегляду версії Vista французькою мовою можна створити набір, що показуватиме лише умови Vista, французьку мову, та редакторський перегляд та приховуватиме всі інші умови.

Набори не є обов’язковими для таких дій, але допомагають вам швидко та надійно змінювати різні параметри видимості умов.

Керування умовами

Пошук і зміна умовного тексту

Використовуйте діалогове вікно «Знайти/змінити», щоб знайти текст, до якого застосовано одну або декілька умов, та замінити її або їх однією або декількома іншими умовами.