Градієнт — це поступовий перехід між двома або більше кольорами або між двома відтінками одного кольору. Пристрій виводу, який використовується, впливає на спосіб кольороподілу градієнта.
Градієнти можуть включати «Папір», тріадні кольори, плашкові кольори або змішані фарби в будь-якому колірному режимі. Градієнти визначаються набором контрольних точок кольору на смузі градієнта. Точка вузла градієнту — це точка, в якій градієнт змінює колір з одного на інший. Вона визначається квадратом кольору під смугою градієнта. За замовчуванням градієнт починається з двох кольорів і має середню точку у значенні 50%.
Примітка.
Якщо створити градієнт з використанням різних режимів, а потім надрукувати або створити кольороподіл градієнта, всі кольори перетворюються на тріадні кольори CMYK. Під час зміни колірного режиму кольори можуть зсунутися. Для отримання найкращих результатів визначайте градієнти, використовуючи кольори CMYK.
Градієнти можна створювати, називати та редагувати за допомогою панелі «Зразки», яка використовується під час роботи з чистими кольорами та відтінками. За допомогою панелі «Градієнт» можна також створювати градієнти без назви.
-
Щоб вибрати колір, який вже існує на панелі «Зразки», виберіть «Зразки», а потім виберіть колір зі списку.
Щоб змішати новий колір без назви для градієнта, виберіть колірний режим та введіть значення кольору або перетягніть повзунки.
Підказка: за замовчуванням перша відмітка градієнта встановлена на білий колір. Щоб зробити його прозорим, застосуйте зразок «Папір».
-
Хоча для створення та збереження градієнтів рекомендовано використовувати панель «Зразки», із градієнтами можна також працювати за допомогою панелі «Градієнт» («Вікно» > «Колір» > «Градієнт»), знайомої користувачам програми Adobe Illustrator. Поточний градієнт можна в будь-який час додати до панелі «Зразки». Панель «Градієнт» зручна для створення градієнта без назви, який не буде використовуватися часто.
A. Градієнтна заливка B. Меню «Тип градієнта» C. Кнопка «Зворотній напрямок» D. Початкова контрольна точка кольору E. Середня точка. F. Кінцева контрольна точка кольору
Примітка.
Якщо вибрати об’єкт, в якому наразі використовується градієнт з назвою, під час редагування його кольору за допомогою панелі «Градієнт» змінюється колір тільки цього об’єкта. Щоб відредагувати кожний зразок градієнта з назвою, двічі натисніть його зразок на панелі «Зразки».
-
У меню «Тип» виберіть «Лінійний» або «Радіальний» та налаштуйте колір і розташування середніх точок, як описано в розділі Створення зразка градієнта.
Градієнти можна змінювати, додаючи кольори для створення багатоколірних градієнтів, а також налаштовуючи контрольні точки кольору та середні точки. Краще за все градієнтом, який необхідно налаштувати, залити якийсь об’єкт. Під час налаштування градієнта так можна переглянути ефект на об’єкті.
Примітка.
Можна змінювати градієнти, вставлені з програми Adobe Illustrator з використанням формату AICB (Adobe Illustrator Clipboard). (Див. Вставлення в InDesign графічних об’єктів з програми Illustrator.) Щоб виділити градієнт, скористайтеся інструментом «Часткове виділення».
Примітка.
Якщо відредагувати зразок кольору, будь-які контрольні точки градієнта, в яких використовується цей зразок, відповідно оновляться, змінюючи градієнт.
.Після заповнення об’єкта градієнтом можна змінювати градієнт за допомогою інструментів «Зразок градієнта» 
або «Розтушовка градієнта» 
, «перемальовуючи» заливку шляхом перетягування вздовж уявної лінії. Інструменти «Градієнт» дозволяють змінювати напрямок градієнта, початкову та кінцеву точки, а також застосовувати градієнт до декількох об’єктів. Інструмент «Розтушовка градієнта» дозволяє пом’якшити градієнт у напрямку перетягування.
Примітка.
Якщо вибрано складений контур з градієнтом, можна редагувати градієнт вздовж усіх його підконтурів, використовуючи тільки панель «Градієнт» і не вдаючись до використання інструмента «Градієнт».
У межах одного текстового кадру можна створити декілька діапазонів тексту з градієнтом разом з чорним текстом за замовчуванням та кольоровим текстом.
Кінцеві точки градієнта завжди прив’язуються до рамки розміру контуру градієнта або текстового кадру. Окремі текстові символи відображають частину градієнту, на якій вони розташовані. Якщо змінити розмір текстового кадру або виконати інші зміни, які призводять до перекомпонування текстових символів, символи перерозподіляються вздовж градієнта, і кольори окремих символів відповідно змінюються.
A. Основна градієнтна заливка B. Текстові символи із застосованим градієнтом C. Доданий текст і текст зі зміненою позицією відносно градієнтної заливки
Для налаштування градієнта таким чином, щоб його повний діапазон кольорів поширювався на визначений діапазон текстових символів, є дві можливості:
За допомогою інструмента «Градієнт» скиньте кінцеві точки градієнта, щоб під час застосування градієнта вони поширювалися тільки на виділені символи.
Виділіть текст та перетворіть його на контури (редаговані контури), а потім застосуйте градієнт до отриманих контурів. Це найкращий спосіб для швидкого відображення тексту в його власному текстовому кадрі. Градієнт буде остаточно прив’язано до контурів, а не до текстового кадру, і контури продовжать перетікати з рештою тексту. Проте контури працюватимуть як єдиний вбудований графічний об’єкт у межах текстового кадру, тобто текст потім неможливо буде редагувати. Також не застосовуватимуться типографські параметри. Наприклад, текст, перетворений на контури, не матиме переносів.
Інформацію про перетворення текстових кривих на контури див. у розділі Створення контурів з текстових кривих.
У межах окремого текстового кадру можна вибрати різні діапазони тексту і застосувати унікальний градієнт до кожного з діапазонів. Кожний градієнт додається до текстового кадру і під час застосування кожного градієнта відстежується окремо за виділеними символами. Проте кінцеві точки градієнта все ще прив’язані до рамки розміру текстового кадру, а не до окремих діапазонів тексту.
Публікації Twitter™ і Facebook не підпадають під умови ліцензії Creative Commons.