Виділення тексту

  1. Виконайте одну з наступних дій за допомогою інструмента «Текст»:
    • Протягніть курсор І-панелі над символом, словом чи повним текстовим кадром, щоб виділити його.
    • Двічі клацніть слово, щоб виділити його. Пробіли поряд зі словом не виділяються.
    • Щоб виділити рядок, тричі клацніть у будь-якому місці рядка. Якщо параметр «Тричі клацнути для виділення рядка» не виділений, потрійне клацання призводить до виділення цілого абзацу.

    • Якщо виділений параметр «Тричі клацнути для виділення рядка», чотирикратне клацання в будь-якому місці абзацу призводить до виділення цілого абзацу.

    • Щоб виділити весь матеріал, клацніть п’ять разів або клацніть у будь-якому місці матеріалу та виберіть пункт «Правка» > Виділити все.

Примітка.

Якщо за допомогою однієї з описаних дій виділено текст, що містить зв’язок з примітками, то примітки та їхній вміст також виділяються.

Якщо текст у кадрі виділити неможливо, цей текстовий кадр, можливо, розташований у заблокованому шарі або на шаблоні сторінки. Спробуйте розблокувати шар або перейти на шаблон сторінки. Текстовий кадр може знаходитися також під іншим текстовим кадром або прозорим об’єктом. Див. Виділення тексту у накритому кадрі.

Зміна реакції на потрійне клацання

  1. Виберіть пункт меню «Правка» > «Параметри» > «Текст» (Windows) або «InDesign» > «Параметри» > «Текст» (Mac OS).
  2. Виберіть варіант «Потрійне клацання для виділення рядка», щоб дозволити виділення рядка потрійним клацанням (стандартний варіант). Якщо треба, щоб потрійне клацання призводило до виділення абзацу, зніміть виділення цього варіанта.

Виділення тексту у накритому кадрі

  1. За допомогою інструмента «Виділення», утримуйте клавішу Ctrl (Windows) чи Command (Mac OS) та виділіть текстовий кадр.
  2. Виділіть інструмент «Текст» і клацніть всередині текстового кадру чи виділеного тексту.

Перегляд прихованих символів (які не друкуються)

  1. Виберіть команду «Текст» > «Показати приховані символи».
  2. Якщо приховані символи не з’являться, вимкніть режим перегляду. Виберіть «Перегляд» > «Режим екрану» > «Звичайний», а потім — пункт Перегляд накладання кольорів, щоб скасувати його вибір.

Будуть відображені символи, які не друкуються: пропуски, табуляція, кінці абзаців, маркери індексів та кінці матеріалів. Ці спеціальні символи видно лише у вікні документа та у вікні редактора матеріалу, у форматах PDF і XML вони не друкуються і не виводяться. Приховані символи відображаються тим самим кольором, що й колір шару.

Приховані (зверху) та видимі (знизу) символи, які не друкуються
Приховані (зверху) та видимі (знизу) символи, які не друкуються

Анна Марія Консепсьйон надала вичерпний список спеціальних символів на сторінці Безкоштовний довідник спеціальних символів InDesign (Free Guide to InDesign Special Characters).

Список прихованих символів

Прихований символ

Як представлено

Кінець абзацу

М’яке повернення (розрив рядка)

Пробіл

Кінець матеріалу

Дискреційний перенос

Нерозривний дефіс

Tab

Табуляція відступу праворуч

Відступ сюди

Завершити вкладений стиль тут

Не-з’єднувач

Ідеографічний пробіл

Кругла шпація

Напівкругла шпація

Нерозривний пробіл

Нерозривний пробіл (фіксована ширина)

Волосяна шпація

Шостий пропуск

Тонка шпація

Шпація 1/4 круглої

Третій пробіл

Шпація на точку

Простір малюнка

Кінцева шпація

Кінець колонки

Кінець кадру

Кінець сторінки

Кінець непарної сторінки

Кінець парної сторінки

Примусовий початок нового рядка

Примітка InCopy

Примітка InCopy (в редакторі матеріалу)

Маркер розташування (тільки InCopy)

Маркер індексу

Маркер індексу (в редакторі матеріалу)

Прихований умовний текст

Прихований умовний текст (в редакторі матеріалу)

Маркер цілі закладки або гіперпосилання (зазвичай, прив’язка тексту)

Маркер цілі закладки або гіперпосилання (в редакторі матеріалу)

Місце призначення гіперпосилання (в редакторі матеріалу)

Абзац із перехресним посиланням

Гіперпосилання перехресного посилання (в редакторі матеріалу)

Прив’язаний об’єкт

Прив’язаний об’єкт (в редакторі матеріалу)

XML-тег

XML-тег (в редакторі матеріалу)

Виноска (в редакторі матеріалу)

Таблиця (в редакторі матеріалу)

Змінна (в редакторі матеріалу)

Маркер індексу (в редакторі матеріалу)

Додавання кінців стовпця, кадру та сторінки

Кінець стовпця, кадру та сторінки можна контролювати, вставляючи в текст спеціальні символи кінця.

  1. Клацніть інструментом «Текст», щоб розташувати курсор у місці бажаного розриву.
  2. Виберіть команду «Текст» > «Вставка символу розриву», а потім виберіть у підменю варіант розриву.

Примітка.

Розриви можна також створити, скориставшись клавішею Enter на цифровій клавіатурі. Для вставки кінця стовпця натисніть клавішу Enter; для вставки кінця кадру натисніть клавіші Shift+Enter; для вставки кінця сторінки натисніть клавіші Ctrl+Enter (Windows) чи Command+Return (Mac OS).

Для усунення символу кінця виберіть пункт «Текст» > «Показати приховані символи», щоб можна було побачити символи, що не друкуються, а потім виділіть і видаліть символ кінця.

Примітка.

Якщо розрив створений шляхом зміни параметрів абзацу (наприклад, у діалоговому вікні «Параметри утримання»), то кінець передує абзацу, який містить цей параметр. Якщо кінець створений із застосуванням спеціального символу, він з’являється одразу після спеціального символу.

Параметри кінця

Меню «Текст» > «Вставка символу розриву» містить такі варіанти:

Кінець стовпця 

Переводить текст у наступний стовпчик у поточному текстовому кадрі. Якщо у кадрі є тільки один стовпчик, текст переходить у наступний зв’язаний кадр.

Кінець кадру

Переводить текст у наступний текстовий кадр, незалежно від поточного налаштування стовпця текстового кадру.

Кінець сторінки

Переводить текст на наступну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Кінець непарної сторінки

Переводить текст на наступну непарну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Кінець парної сторінки

Переводить текст на наступну парну сторінку з текстовим кадром, зв’язаним з поточним текстовим кадром.

Початок нового абзацу

Вставляє початок нового абзацу (так само, як при натисканні Enter чи Return).

Примусовий початок нового рядка 

Примусово розриває рядок у тому місці, де вставлено символ, починаючи новий рядок без створення нового абзацу (здійснюється також натисненням Shift+Enter або Shift+Return). Примусовий початок нового рядка також називається м’яким поверненням.

Дискреційний кінець рядка 

Вказує, де має розірватися рядок тексту, якщо необхідний розрив рядка. Додатковий розрив рядка схожий на дискреційний перенос; різниця полягає тільки в тому, що в місці розриву рядка перенос не додається.

Відповідні параметри кінця розташовані в діалоговому вікні «Параметри утримання» та в діалоговому вікні «Параметри стилю абзацу».

Використання «Редактора матеріалу»

Текст можна редагувати в InDesign або на сторінці макета, або у вікні редактора матеріалу. Написання та редагування матеріалу у вікні «Редактор матеріалу»·дає змогу оформлення всього матеріалу з гарнітурою, розміром та інтервалом, указаними в розділі «Параметри», без винятків у макеті чи форматуванні. У вікні «Редактор матеріалу» також можна відслідковувати виправлення тексту.

Кожний матеріал виводиться в окремому вікні редактора матеріалу. В вікні редактора матеріалу з’являється весь текст матеріалу, в т. ч. витіснений текст. Одночасно можна відкрити декілька вікон редагування матеріалу, в т. ч. декілька екземплярів одного матеріалу. Лінійка вертикальної глибини вказує кількість тексту, яким заповнений кадр, а лінія вказує, де починається витіснений текст.

Зміни при редагуванні матеріалу відображаються у вікні макета. Відкриті матеріали перелічені в меню «Вікно». Створити новий матеріал у вікні редактора матеріалу неможливо.

Вікно «Редактор матеріалу»
Вікно «Редактор матеріалу»

A. Стилі абзаців B. Перетягніть розділювач, щоб налаштувати ширину стовпця C. Лінійка вертикальної глибини D. Вказівник витісненого тексту 

Можна переглядати та редагувати таблиці в редакторі матеріалу, де для легшого редагування текст відображено у послідовних стовпцях та рядках. Швидко розгортайте за згортайте таблиці та вирішуйте, як їх треба переглядати — за рядками або за стовпцями.

Якщо ввімкнуто параметр «Відслідковувати виправлення», у вікні «Редактор матеріалу» також відображається доданий, видалений або відредагований текст. Див. Відстеження та перегляд змін.

Відкриття редактора матеріалу

  1. Виділіть текстовий кадр, клацніть курсор у текстовому кадрі чи виділіть декілька кадрів з декількох матеріалів.
  2. Виберіть пункт «Правка» > «Редагувати редактором матеріалу»

Примітка.

Щоб відкрити зразок того ж самого вікна редактора матеріалу, активуйте редактор матеріалу та виберіть «Вікно» > «Влаштувати» > «Нове вікно».

Повернення у вікно макета

  1. У «Редакторі матеріалу» виконайте одну з наступних дій:
    • Виберіть пункт «Правка» > «Редагувати в макеті». При застосуванні цього методу на вигляді макета відображається те ж саме виділення тексту чи розташування курсору, яке востаннє з’являлося в редакторі матеріалу, а вікно матеріалу залишається відкритим, але переміщується за вікном макета.

    • Клацніть у вікні макета. Вікно матеріалу залишається відкритим, але переміщується за вікном макета.

    • Закрийте вікно редактора матеріалу.

    • Виберіть назву документа в нижній частині меню «Вікно».

Показ або приховування елементів «Редактора матеріалу»

Ви можете показувати або приховувати стовпець імені стилю та лінійку глибини, розгортати та згортати виноски та показувати або приховувати позначки кінця абзацу для вказування початку нового абзацу. Ці параметри впливають на всі відкриті вікна редактора матеріалу, а також на всі вікна, які відкриватимуться пізніше.

  • При активному редакторі матеріалу виберіть «Вигляд» > «Редактор матеріалу» > «Показати стовпчик назви стилю» чи «Заховати стовпчик назви стилю». Можна також налаштувати ширину стовпця назви стилю, перетягнувши вертикальну панель. Послідовні вікна редактора матеріалу мають стовпці однакової ширини.
  • При активному редакторі матеріалу виберіть команду «Вигляд» > «Редактор матеріалу» > «Показати лінійку вертикальної глибини» чи «Заховати лінійку вертикальної глибини».
  • З активним редактором матеріалу виберіть команду «Перегляд» > «Редактор матеріалу» > Розгорнути всі колонтитули або Згорнути всі колонтитули.
  • З активним редактором матеріалу виберіть команду «Перегляд» > «Редактор матеріалу» > «Показати позначки кінця абзацу» або «Приховати позначки кінця абзацу».

Параметри «Редактора матеріалу»

«Параметри відображення редактора матеріалу» дозволяють змінювати вигляд редактора матеріалу. Хоча редактор матеріалу придушує всі окрім основних атрибутів тексту, деякі об’єкти й атрибути є представлені, у т. ч. наступні:

Атрибут

Значок

Таблиця

Вбудовані об’єкти

Теги XML

Змінні

Джерела гіперпосилань

Опірні точки гіперпосилань

Перехресне посилання

Прихований умовний текст

Примітка

Виноски

Маркери індексу

Видалений текст

Доданий текст

Переміщений текст

 

Параметри відображення тексту

Виберіть шрифт, розмір, інтерліньяж, колір та фон відображення тексту Також можна задати іншу тему, наприклад, вибрати «Класичну систему» для перегляду жовтого тексту на чорному тлі. Ці параметри впливають на відображення тексту у вікні редактора матеріалу, а не вигляд на макеті.

Ввімкнути згладжування

Згладьте зубчасті краї тексту і виберіть «Тип згладжування»: «Оптимізоване для РКД», «М’яке» чи «Стандартне» налаштування, в якому для згладжування тексту використовуються сірі тіні. Параметр «Оптимізоване для РКД» використовує для згладжування тексту кольори, а не тіні сірого, та працює краще при світлому фоні та чорному тексті. Параметр «М’яке» застосовує тіні сірого, але його використання створює більш легкий, розмитий вигляд, аніж «Стандартне».

Параметри курсору

Зміна вигляду текстового курсору. Наприклад, виберіть «Блимання», якщо курсор повинен блимати.

Текст з вбудованих кадрів не з’являється в батьківському вікні редактора матеріалу, але може з’являтися у власному вікні редактора матеріалу.

Використання умовного тексту

Умовний текст — це спосіб створення різних версій одного документа. Після створення умов вони застосовуються вами до діапазону тексту. Потім можна створити різні версії документів шляхом показу та приховання умов. Наприклад, якщо ви створюєте посібник користувача, можна створити окремі вимоги для Mac OS та Windows. Перед друком версії посібника для Mac OS ви можете відобразити весь текст, до якого застосовуватиметься умова «Mac», та приховати весь текст, до якого застосовуватиметься умова «Windows». Потім можна зберегти стани умов для друку посібника для Windows.

Умовний текст
Показаний умовний текст

A. Усі показані умови B. Умовні індикатори 
Прихований умовний текст
Прихований умовний текст

A. Прихована умова «Mac» B. Символи прихованої умови 

Умови можна застосувати лише до тексту. Можна зробити умовними прив’язані об’єкти, але лише шляхом вибору маркера прив’язаного об’єкта. Можна застосувати умови до тексту в комірках таблиці, але не до самих комірок, стовпців або рядків таблиці. Не можна застосувати умови до тексту в блокованих матеріалах InCopy.

Планування умовних документів

Плануючи проект з умовним текстом, перевірте природу матеріалу та подивіться, яким чином декілька осіб можуть працювати з документом по черзі, якщо документ передається. Розплануйте, щоб умовний текст використовувався узгоджено, щоб полегшити використання документа. Дотримуйтесь наступних вказівок:

Кількість версій

Визначте, скільки версій матиме ваш кінцевий проект. Наприклад, створюючи посібник, що описує програму, яка запускається як у Mac OS, так і у Windows, можливо, треба буде випустити його принаймні у двох версіях — для Mac OS і для Windows. Якщо ви хочете, щоб ці версії випустилися з додатковими коментарями, розміщеними по всьому тексту під час процесу перегляду, тоді знадобиться створити ще більше версій: Mac OS з коментарями, Mac OS без коментарів, Windows з коментарями та Windows без коментарів.

Для документів з багатьма умовами можна визначити набори умов, що можна буде застосувати до документа для швидкого створення певної версії.

Кількість необхідних умовних тегів

Вкажіть, скільки умовних тегів вам потрібно для певної версії. Версія документа визначається унікальним набором умовних тегів. Наприклад, можна визначити, щоб у версії кінцевого посібника для Windows показувалися умовні теги для Windows, а умовні теги для Mac OS та для коментарів приховувалися. У цьому випадку вам треба буде вирішити, що використовувати: або один умовний тег для коментарів Windows, а другий — для коментарів Mac OS, або один єдиний тег коментарів як для Windows, так і для Mac OS.

Організація вмісту

Визначте, наскільки умовним буде ваш документ та як ви організовуватимете матеріал для полегшення розробки та ведення. Наприклад, можна організувати книгу таким чином, що умовний текст обмежуватиметься до декількох документів. Або ж можна зробити так, щоб версії певного розділу зберігалися в окремих файлах, а не в умовному тексті, а потім використати інший файл книги для кожної з версій книги.

У деяких випадках, наприклад, під час роботи з декількома мовами, може знадобитися створити окремі шари, які можна приховати або показати, замість того, щоб використовувати умови з кожним шаром, включаючи текст з іншою мовою.

Стратегія додавання тегів

Визначте найменшу одиницю умовного тексту. Наприклад, якщо документ буде перекладено на іншу мову, найменшою одиницею тексту, який ви робите умовним, повинне бути ціле речення. Через те, що під час перекладу часто змінюється порядок слів, використання умовного тексту для частини речення може ускладнити переклад.

Суперечність у застосуванні умов до пробілів і пунктуації може призвести до зайвих пробілів або слів з орфографічними помилками. Вирішіть, чи треба зробити умовними пробіли та пунктуацію. Якщо умовний текст починається або закінчується пунктуацією, зробіть умовною й пунктуацію. Таким чином, під час перегляду більше, ніж однієї версії текст буде легшим для читання.

Щоб уникнути проблем з пробілами (наприклад, умовний пробіл, який слідує за неумовним пробілом), установіть стандарти для обробки пробілів, що знаходяться після умовного тексту (завжди умовні або завжди неумовні).

Щоб уникнути непорозумінь, вирішіть, у якому порядку з’являтиметься умовний текст, та використовуйте цей порядок в усьому документі.

Індекси та перехресні посилання.

Під час індексації документа зверніть увагу на те, чи розміщені маркери індексів всередині умовного тексту або поза ним. Пам’ятайте, що маркери індексів у прихованому умовному тексті не включаються у створюваний індекс.

Якщо ви створюєте перехресне посилання на умовний текст, переконайтеся, що вихідний текст має таку саму умову. Наприклад, якщо ви додаєте перехресне посилання в абзаці «Windows», а прив’язка тексту з’являється в умові «Mac», то перехресне посилання є розв’язаним, коли умова «Mac» приховується. На панелі «Гіперпосилання» поряд із перехресним посиланням з’являється елемент «ПТ».

Якщо ви створюєте перехресне посилання на абзац, у якому частина тексту є умовною, а потім змінюєте параметри видимості цієї умови, оновіть перехресне посилання.

Створення умов

Створювані вами умови зберігаються в поточному документі. Якщо під час створення умови немає відкритих документів, ця умова з’являється у всіх створюваних нових документах.

Можна полегшити ідентифікацію умовного тексту, вказуючи індикатори умов, наприклад, хвилясті червоні підкреслення.

  1. Оберіть «Вікно» > «Текст і таблиці» > «Умовний текст», щоб відобразити панель «Умовний текст».
  2. Оберіть «Нова умова» з меню панелі «Умовний текст» та уведіть ім’я умови.
  3. У групі «Індикатор» укажіть вигляд індикатора, до якого застосовується умова.

    За замовчуванням індикатори (наприклад, хвилясті червоні лінії) встановлені на появу в документі, але не на друк або вивід. На панелі «Умовний текст» у меню «Індикатори» можна вибрати параметр приховання або друку й виводу індикаторів, що може знадобитися під час процесу перегляду.

  4. Натисніть кнопку «OK».

Застосування умов до тексту

Можна застосувати декілька умов до одного й того ж самого тексту. За замовчуванням умовний текст ідентифікується індикаторами умов. Однак, якщо індикатори приховані, то для визначення умов, які застосовано до поточного тексту, можна використати панель «Умовний текст». Суцільна позначка вказує, що умову застосовано до поточного тексту. Тьмяна позначка вказує, що умову застосовано лише до частини розділу.

  1. Виділіть текст, до якого треба застосувати умову.
  2. На панелі «Умовний текст» («Вікно» > «Текст і таблиці» > «Умовний текст») виконайте одну з наступних дій:
    • Щоб застосувати умову, клацніть на умові, або поле поряд з нею.

    • Щоб застосувати умову та видалити інші умови, застосовані до тексту, клацніть умову з утримуванням клавіші Alt (Windows) або Option (Mac OS).

    • Щоб видалити умову, клацніть поле поряд з її іменем для зняття позначки. Або ж клацніть [Неумовний], щоб усунути всі умови з виділеного тексту.

Примітка.

Неможливо застосовувати комбінації клавіш до певних умов. Однак, застосувати умови можна через «Швидке застосування»

Показ або приховування умов

Коли ви приховуєте умову, приховується весь текст, до якого застосовано цю умову. Зазвичай, приховування умов викликає зміни в нумерації сторінок документа або книги. Можна використати функцію «Перекомпонування «розумного тексту» для автоматичного додавання або видалення сторінок під час приховування або показу умов.

Взагалі, прихований умовний текст у документі ігнорується. Наприклад, прихований текст не друкується та не експортується, маркери індексу в прихованому умовному тексті не включаються у створюваний індекс, та прихований умовний текст не включається під час пошуку або перевірки орфографії в тексті.

Коли ви приховуєте умову, прихований текст зберігається у символі прихованої умови . Якщо ви виділите текст, що містить символ прихованої умови та спробуєте видалити його, InDesign подасть запит на підтвердження вами бажання видалити прихований умовний текст. До прихованого умовного тексту не можна застосувати інші умови, стилі або форматування.

Якщо до тексту застосовано декілька умов, і при цьому одні умови приховано, а інші показано, текст не приховується.

  • Щоб показати або приховати окремі умови, клацніть у полі видимості поряд з іменем умови. Значок з оком вказує на те, що умову не приховано.
  • Щоб показати або приховати всі умови, оберіть «Показати все» або «Приховати все» в меню панелі «Умовний текст».

Використання наборів умов

Набір умов охоплює параметри видимості для всіх умов, таким чином можна швидко застосовувати різні перетворені копії документа. Наприклад, припустимо, що ви маєте комплексний документ з умовами платформи для Mac OS, Windows XP, Vista, UNIX , умовами мови для англійської, французької, німецької та іспанської мов та додатковими умовами, наприклад, редакторський перегляд та внутрішні коментарі. Для перегляду версії Vista французькою мовою можна створити набір, що показуватиме лише умови Vista, французьку мову, та редакторський перегляд та приховуватиме всі інші умови.

Набори не є обов’язковими для таких дій, але допомагають вам швидко та надійно змінювати різні параметри видимості умов.

  1. Застосуйте необхідні умови до тексту.
  2. Якщо меню «Набір» не з’являється на панелі «Умовний текст», оберіть «Показати параметри» з меню панелі «Умовний текст».
  3. На панелі «Умовний текст», якщо необхідно, зробіть певні умови видимими або прихованими.
  4. Оберіть «Створити новий набір» у меню «Набір», укажіть ім’я набору та натисніть «OK».

    Новий набір стає активним набором.

  5. Виконайте одну з описаних нижче дій.
    • Щоб застосувати набір умов до документа, оберіть його ім’я з меню «Набір».

    • Щоб змінити набір умов, виділіть набір, щоб зробити його активним, та змініть параметр видимості будь-якої умови. Поряд із набором умов з’являється знак «Плюс» (+). Виберіть набір умов знову, щоб усунути зміни. Оберіть «Визначити повторно «[Набір умов]», щоб оновити набір новими параметрами видимості.

    • Щоб видалити набір умов, виділіть його та виберіть «Видалити «[Набір умов]"». Коли видаляється набір умов, самі умови набору не видаляються, а також умови не зникають із тих місць, де їх було застосовано.

Керування умовами

  1. Виконайте одну з описаних нижче дій.

    Видалення умови

    Виділіть умову та клацніть значок «Видалити умову» внизу панелі «Умовний текст». Укажіть умову, щоб замінити видалену умову, та натисніть «OK». Указана умова застосується до всього тексту, до якого було застосовано видалену умову.

    Щоб видалити декілька умов, клацніть з утримуванням Shift, щоб виділити суміжні вимоги, або з Ctrl (Windows) чи Command (Mac OS), щоб виділити несуміжні вимоги, та натисніть значок «Видалити умову».

    Видалення умови з тексту

    Видалення умовного тегу з тексту відрізняється від видалення тегу з документа. Коли ви видаляєте тег з тексту, тег залишається в документі й може бути застосований знову пізніше.

    Щоб видалити умову з тексту, виділіть текст та клацніть поле поряд з умовою для зняття позначки або клацніть [Неумовний], щоб видалити всі умови з виділеного тексту.

    Завантаження (імпорт) умов

    Оберіть «Завантажити умови» (щоб завантажити лише умови) або «Завантажити умови та набори» з меню панелі «Умовний текст». Виділіть документ InDesign, з якого ви бажаєте імпортувати умови, та натисніть «Відкрити». Завантажені умови та набори замінюють будь-яку умову або набір, які мають ідентичні імена.

    Не можна завантажувати умови з файлу InCopy до InDesign, але можна завантажувати умови з файлу InDesign як до InDesign, так і до InCopy.

    Завантажені набори ігнорують поточні параметри видимості умов на панелі «Умовний текст».

    Синхронізація умов у книзі

    Щоб упевнитися в тому, що ви використовуєте однакові умови в усіх документах книги, створіть необхідні умови в документі джерела стилів, виберіть «Параметри умовного тексту» у діалоговому вікні «Синхронізувати параметри» та синхронізуйте книгу.

    Показ та приховування індикаторів умов

    Виберіть «Показати» або «Приховати» з меню «Індикатори» на панелі «Умовний текст», щоб показати або приховати індикатори умови. Якщо ви показуєте одну версію та бажаєте побачити, котрі з областей є умовними, покажіть індикатори умови. Якщо під час перегляду шару ви виявили, що індикатори умови створюють дискомфорт, приховайте їх. Виберіть «Показати та надрукувати», якщо вам потрібно надрукувати та вивести індикатори умов.

    Зміна імені умови

    На панелі «Умовний текст» клацніть умову, а після паузи клацніть знову, потім клацніть ім’я умови, щоб його змінити. Уведіть інше ім’я.

    Редагування індикаторів умови

    На панелі «Умовний текст» двічі клацніть умову або виділіть її та оберіть «Параметри умови» в меню панелі. Задайте параметри індикаторів та натисніть «OK».

Пошук і зміна умовного тексту

Використовуйте діалогове вікно «Знайти/змінити», щоб знайти текст, до якого застосовано одну або декілька умов, та замінити її або їх однією або декількома іншими умовами.

  1. Покажіть бажаний умовний текст для включення його в пошук.

    Прихований текст не включається у пошук.

  2. Виберіть пункт «Правка» > «Знайти/Змінити».
  3. Якщо внизу діалогового вікна не показуються поля «Знайти формат» і «Змінити формат», виберіть Додаткові параметри.
  4. Клацніть на полі «Знайти формат», щоб вивести діалогове вікно «Налаштування пошуку формату». У полі «Умови» виберіть [Будь-яка умова] для пошуку тексту, у якому застосовано будь-яку умову, [Неумовний] для пошуку тексту, у якому не застосовано умов, або виберіть певну умову чи умови, які потрібно знайти. Натисніть кнопку «OK».

    Ця функція знаходить текст, що ідеально відповідає вибраним умовам. Наприклад, якщо ви вибираєте «Умова 1» і «Умова 2», то текст, до якого застосовано лише одну з цих умов, не знаходиться, також він не знаходиться, якщо до нього застосовано обидві вимоги і ще одну третю.

  5. Клацніть на полі «Змінити формат», щоб вивести діалогове вікно «Змінити параметри формату». Укажіть інший параметр форматування, наприклад, умову або стиль абзацу та натисніть «OK».

    Якщо ви виберете розділ «Умови» у діалоговому вікні «Змінити параметри формату», параметр [Будь-яка умова] не вносить зміни у знайдений умовний текст. Цей параметр корисний, якщо ви бажаєте застосувати інше форматування, наприклад, стиль символів. Виберіть [Неумовний], щоб усунути всі умови зі знайденого тексту. Якщо ви виберете певну умову, вкажіть, чи треба, щоб вона замінила будь-яку застосовану умову у знайденому тексті, або треба, щоб її було додано до цього тексту.

  6. Клацніть «Знайти», а потім скористайтеся кнопками «Заміна», «Змінити/знайти» або «Змінити все», щоб замінити умову.

Цей документ захищено ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial-Share Alike 3.0 Unported License  Публікації Twitter™ і Facebook не підпадають під умови ліцензії Creative Commons.

Юридична інформація   |   Політика мережевої конфіденційності