Огляд менеджера фарб

Менеджер фарб забезпечує контроль над фарбами під час виводу. Зміни, які здійснюються за допомогою менеджера фарб, впливають на вивід, а не на визначення кольорів у документі.

Параметри менеджера фарб особливо корисні для постачальників послуг друку. Наприклад, якщо завдання з обробки містить плашковий колір, постачальник послуг друку може відкрити документ і змінити плашковий колір на еквівалентний тріадний колір CMYK. Якщо документ містить два однакових плашкових кольори, коли потрібен тільки один, або якщо один колір має два різних імені, постачальник послуг може перетворити два псевдоніми в один.

У процесі трепінгу менеджер фарб дає змогу задавати щільність фарб, а також виправляти кількість і послідовність нанесення фарб.

Примітка.

У програмах InDesign і Acrobat використовується однакова технологія керування фарбами. Однак, тільки InDesign має параметр «Стандартні значення Lab для плашкових кольорів».

Менеджер фарб
Менеджер фарб

A. Тріадна фарба B. Плашкова фарба із псевдонімом C. Плашкова фарба 

Відкриття менеджера фарб

Виконайте одну з перелічених нижче дій.

  • Із меню панелі «Перегляд кольороподілу» («Вікно» > «Вивід» > «Перегляд кольороподілу») оберіть Менеджер фарб.
  • Виберіть команду «Файл» > «Друк», натисніть кнопку «Вивід». У секції «Вивід» клацніть на Менеджер фарб.

Зазначення кольорів для розділення

Кожний кольороподіл маркується назвою кольору, яку призначить InDesign. Якщо поряд з назвою кольору розташований значок принтера, InDesign створює кольороподіл для цього кольору. У списку фарб з’являються й плашкові фарби, в т. ч. визначені та використовувані в імпортованих файлах PDF чи ілюстраціях EPS.

  1. У зоні «Вивід» діалогового вікна «Друк» виберіть елемент «Кольороподіл» або, якщо використовується файл PDF з підтримкою кольороподілу in‑RIP, виберіть елемент «Кольороподіл in-RIP».
  2. Виконайте одну з перелічених нижче дій.
    • Щоб створити кольороподіл, переконайтеся, що поряд з назвою кольору в списку фарб зображений значок принтера.

    • Щоб не створювати кольороподіл, клацніть значок принтера поряд з назвою кольору. Значок принтера зникне.

Розділення плашкових кольорів як тріадних

Менеджер фарб дає змогу перетворити плашкові кольори на тріадні. Після цього перетворення колір наноситься не на одну форму, а окремо друкується кожна його складова. Перетворення плашкового кольору може виявитися корисним, якщо до документа з тріадними кольорами випадково доданий плашковий колір, або якщо документ містить недоцільно велику для друку кількість плашкових кольорів.

  1. Виконайте в менеджері фарб одну з наступних дій:
    • Щоб розділити окремі плашкові кольори, клацніть значок у вигляді чорнильниці зліва від плашкового кольору або згладженого плашкового кольору. З’явиться значок тріадного кольору. Щоб знову змінити цей колір на плашковий, повторно натисніть цей значок.

    • Щоб розділити всі плашкові кольори, оберіть «Усі плашкові кольори на тріадні». Значки ліворуч від плашкових кольорів зміняться на значки тріадних кольорів. Щоб відновити плашкові кольори, зніміть мітку в полі «Усі плашкові кольори на тріадні».

    Примітка.

    Вибір параметра «Усі плашкові кольори на тріадні» призводить до скасування всіх псевдонімів фарб, заданих у менеджері фарб, а також може вплинути на параметри накладання й трепінгу в документі.

  2. (Лише InDesign.) Щоб використовувати замість описів CMYK плашкові кольори Lab, установіть прапорець «Стандартні значення Lab для плашкових кольорів».

Створення псевдоніма фарби для плашкового кольору

Створивши псевдонім, плашковий колір можна відобразити на інший плашковий або на тріадний колір. Псевдонім може стати в пригоді, якщо документ містить два близьких плашкових кольори, а потрібен лише один, або якщо в документі забагато плашкових кольорів. Вплив наявності псевдонімів фарб можна переглянути на роздруківці або на екрані в режимі Перегляд накладання кольорів.

  1. Виберіть у менеджері фарб плашкову фарбу, для якої потрібно створити псевдонім.
  2. Виберіть параметр у меню «Псевдонім фарби». Тип значка фарби та опис фарби зміняться відповідним чином.

Відображення або вивід плашкових кольорів за допомогою значень Lab

Деякі попередньо визначені плашкові кольори (наприклад, кольори з бібліотек TOYO, PANTONE, DIC та HKS) визначаються за допомогою значень Lab. З метою підтримання зворотної сумісності з попередніми версіями InDesign, кольори з цих бібліотек також містять визначення CMYK. Значення Lab, використовувані разом із належними профілями пристроїв, забезпечують найбільш точний вивід на усіх пристроях. Якщо керування кольором є вкрай необхідним для проекту, можна відображати, експортувати та друкувати плашкові кольори, використовуючи їхні значення Lab. Параметр «Використовувати стандартні значення Lab для плашок» у вікні «Менеджер фарб» дозволяє керувати режимом кольору, який використовується в InDesign для цих попередньо визначених плашкових кольорів: Lab чи CMYK Якщо потрібно, щоб вивід задовольняв більш раннім версіям InDesign, необхідно застосовувати значення еквіваленту CMYK.

Примітка.

Якщо параметр «Перегляд накладання» ввімкнений, для покращення точності відображення InDesign автоматично використовує значення Lab. Значення Lab також використовуються для друку чи експорту, якщо вибрано параметр «Імітація накладання» в зоні «Вивід» в діалоговому вікні «Друк» чи «Експорт Adobe PDF».

  1. Виберіть «Менеджер фарб» в меню панелі «Перегляд кольороподілу».
  2. Виконайте одну з перелічених нижче дій.
    • Для значень Lab виділіть «Використовувати стандартні значення Lab для плашок».

    • Для значень CMYK деактивуйте параметр «Використовувати стандартні значення Lab для плашкових кольорів».

Про лініатуру напівтонового растру

У процесі професійного друку неперервні тони створюються за допомогою точок (які називаються растровими точками), розташованих рядками (які називаються лініатурою або лініатурним растром). Щоб рядки було не так помітно, вони друкуються під різними кутами. У меню «Растр», розташованому в частині «Вивід» діалогового вікна «Друк», відображаються рекомендовані параметри лініатури растра в кількості ліній на дюйм (lpi) і роздільна здатність у кількості точок на дюйм (dpi). Ці значення задаються на основі вибраного файлу PPD. У результаті вибору фарби в списку в полях «Лініатура» та «Кут» відображаються відповідні значення лініатури растру екрана та кута.

Якщо лініатура частоти растру екрану висока (наприклад, 150 lpi), точки розташовуються близько одна від одної, і візуалізація зображення на формі має високу якість. Низька лініатура растру екрана (від 60 lpi до 85 lpi) призводить до збільшення відстані між точками та зернистості зображення. Розмір точок також визначається лініатурою растра. Що вища лініатура растра екрана, тим менший розмір точок. Найважливіший фактор вибору лініатура растру екрана – тип друкарської форми, яка буде використовуватися під час виконання завдання друку. Дізнайтеся в постачальника послуг друку, яку максимальну лініатуру растра підтримує їхня друкарська форма, і зробіть відповідний вибір.

Лініатури растру
Лініатури растру

A. 65 lpi: зернистий екран для друку газет і купонів на знижки B. 85 lpi: екран середньої зернистості для друку газет C. 133 lpi: екран із зображенням високої якості для друку чотирикольорових журналів D. 177 lpi: Екран із зображенням дуже високої якості для друку річних звітів й ілюстрацій у книгах із мистецтва 

У файлах PPD для пристроїв фотовиводу з високою роздільною здатністю можна задавати найрізноманітніші екранні частоти в поєднанні з різними значеннями роздільної здатності пристроїв фотовиводу. У файлах PPD для для принтерів із низькою роздільної здатністю можна задавати лише кілька значень екранної частоти, а екрани мають велику зернистість у діапазоні від 53 lpi до 85 lpi. Однак зернисті екрани дають оптимальні результати для принтерів низької роздільної здатності. Якщо в якості кінцевого пристрою виводу використовується принтер із низькою роздільною здатністю, використання якіснішого екрана, наприклад, 100 lpi, призведе до погіршення якості зображення.

Налаштування лініатури напівтонового растру та роздільної здатності

  1. У розділі «Вивід» діалогового вікна «Друк» виберіть один з варіантів:
    • Щоб вибрати одне з передналаштованих сполучень лініатури растру і роздільної здатності принтера, виберіть параметр з меню «Растр».

    • Щоб установити індивідуальну лініатуру напівтонового растру, виберіть форму для персоналізації, введіть значення lpi в полі «Лініатура» і значення растрового кута в полі «Кут».

Примітка.

Перш ніж створити власні напівтонові растри, знайдіть із вашим постачальником послуг друку бажані лініатури та кути. Також зважайте на те, що деякі пристрої виводу нехтують стандартними лініатурами й кутами.

Про емульсію та експозицію зображення

У залежності від типу друкарської форми, яка використовується, і від кількості інформації, яка передається з плівок на друкарські форми, постачальникові послуг друку може знадобитися передати негативні або позитивні плівки, емульсійна сторона яких спрямована вгору чи вниз. Емульсієюназивається фоточутливий шар на плівці або на папері. Зазвичай постачальники послуг друку в США потребують негативних плівок, а в Європі та Японії — позитивних. Дізнайтеся у свого постачальника послуг друку, якому розташуванню емульсійного шару він віддає перевагу.

Щоб дізнатися, який шар повернутий до вас, – емульсійний чи не емульсійний (який також називається основою), подивіться на кінцеву плівку під інтенсивним освітленням. Одна сторона виглядає світлішою від іншої. Тьмяніша сторона є емульсійною; а більш блискуча — це основа.

Параметри емульсії
Параметри емульсії

A. Позитивне зображення B. Негатив C. Негатив з емульсійною стороною вниз 

Примітка.

Параметри емульсії й експозиції зображення в діалоговому вікні «Друк» замінюють усі конфліктуючі параметри драйвера принтера. Параметри друку завжди слід задавати за допомогою діалогового вікна «Друк».

Визначення емульсії

  1. В розділі «Вивід» діалогового вікна «Друк» для параметра «Колір» виберіть «Сполучений сірий» чи параметр кольороподілу.
  2. Для «Віддзеркалення» виберіть один із наступних параметрів:

    Немає (за замовчуванням) –

    Жодних змін в орієнтації друкованої області. Текст, розміщений у зображенні, придатний для читання (тобто, утворює «пряме зображення»), коли фоточутливий шар повернутий до вас.

    По горизонталі

    Відбиває друковану область відносно вертикальної осі, тобто утворює «зворотне зображення».

    По вертикалі

    Відбиває друковану область відносно горизонтальної вісі, себто догори ногами.

    По горизонталі і по вертикалі

    Відбиває друковану область відносно горизонтальної та вертикальної осі, тобто утворює зворотне зображення. Зображення є видимим, коли світлочутливий шар повернутий від глядача. Зображення, надруковані на плівці, часто друкуються зі значенням «Горизонтальне і вертикальне».

Визначення експозиції зображення

  1. В розділі «Вивід» діалогового вікна «Друк» для параметра «Колір» виберіть «Сполучений сірий» чи параметр кольороподілу.
  2. Виділіть чи зніміть виділення параметра «Негатив».

Перевірка кольороподілу і налаштувань документа

В зоні «Висновки» діалогового вікна «Друк» відображається підсумкова інформація з керування кольором, розміри позначок принтера, а також дообрізні розміри документа. У цьому розділі вказується також, чи було ввімкнено трепінг.

Перед друком чи відправленням документа постачальнику послуг можна виконати також перевірку якості.

Проба кольороподілу

Створіть аналогову кольоропробу, щоб переконатися, що кольори друкуватимуться із правильним кольороподілом, або цифрову кольоропробу, щоб переглянути вигляд документа за відтворення на певному пристрої виводу.

Примітка.

Хоча жоден відтиск не відтворює в точності кінцевого зображення, його точність можна значно поліпшити шляхом калібрування всіх пристроїв, які використовуються для створення документа (сканерів, моніторів, принтерів). Якщо пристрої відкалібровані, система керування кольором сприятиме одержанню передбачуваного та стійкого кольору.

Аналогова кольоропроба дозволяє оцінити очікуваний вигляд остаточного кольороподілу та допомагає постачальнику послуг перевірити правильність виводу. Обов’язково друкуйте відтиски на принтері PostScript, оскільки друк на принтері, який не підтримує PostScript, неможливо добре відтворити кольороподіл.

Примітка.

Для забезпечення правильного друку файлу збережіть кольороподіл у файлі PostScript, перетворивши файл PostScript на PDF версії Acrobat 8 за допомогою програми Acrobat Distiller, а потім переглянувши документ PDF в Acrobat. Переглянувши документ PDF в Acrobat, можна перевірити якість виводу файлу PostScript на екрані з високим ступенем деталізації.

Створення кольороподілу in‑RIP

Для кольороподілу in‑RIP необхідне таке апаратне та програмне забезпечення:

  • Файл PPD з підтримкою кольороподілу in‑RIP.

  • Будь-який пристрій виводу PostScript 3 чи пристрій PostScript рівня 2, RIP якого підтримує кольороподіл in‑RIP. Якщо документ містить дуплекси з Photoshop 5.0 або новішої версії, для кольороподілу in‑RIP необхідний пристрій виводу PostScript 3.

Примітка.

Залежно від наявних програм переддрукової підготовки, постачальник послуг може виконувати таку переддрукову підготовку, як трепінг, спуск смуг, кольороподіл і заміна OPI на процесорі RIP пристрою виводу. Тому постачальник послуг може забажати отримати файл PostScript із сполученими кольорами документа, оптимізованого для кольороподілу in-RIP, а не файл PostScript із попереднім кольороподілом.

  1. У меню «Стиль друку» у верхній частині діалогового вікна «Друк» виберіть стиль, якщо існує стиль з відповідними параметрами кольороподілу.
  2. Виконайте одну з перелічених нижче дій.
    • Щоб виконати друк на пристрої виводу, виберіть пристрій у меню «Принтер».

    • Щоб виконати друк до файлу, виберіть «Файл PostScript®» у меню «Принтер». Потім виберіть PPD, який підтримує пристрій виводу.

  3. Натисніть кнопку «Загальні» та задайте сторінки для кольороподілу.
  4. Натисніть кнопку «Вивід»  і виконайте одну з таких дій:
    • Для друку з пристрою виводу, виберіть команду «Кольороподіл», щоб створити кольороподіл в InDesign.

    • Щоб виконати друк до файлу, виберіть «Кольороподіл» або «Кольороподіл In‑RIP» для збереження налаштувань кольороподілу у файлі PostScript зі сполученими кольорами документа для обробки на RIP.

    Примітка.

    Для використання трепінгу In‑RIP Adobe слід працювати не з централізованим кольороподілом, а з in‑RIP. Інакше функція трепінгу не матиме одночасного доступу до всіх кольорів, і трепінг не відбудеться.

  5. Натисніть кнопку «Графіка» і виконайте наступне:
    • Для параметра «Надсилання даних» виберіть варіант «Все».

    • Для параметра «Завантажити» виберіть варіант «Повністю» або «Діапазон», якщо не передбачається вставити шрифти пізніше (наприклад, із RIP чи за допомогою програми постобробки).

    • Для PostScript® виберіть рівень PostScript пристрою виводу: рівень 2 чи рівень 3.

  6. Натисніть кнопку «Розширені» та виконайте одну з таких дій:
    • Щоб під час виводу замінити зображення низької роздільної здатності, вбудовані в надані файли EPS, їхніми версіями з високою роздільною здатністю, переконайтеся, що при розміщенні файлу EPS в документі InDesign встановлено параметр «Зчитувати вбудовані посилання на зображення OPI», а потім встановіть параметр «Заміна зображень OPI» в зоні «Розширені» діалогового вікна «Друк».

    • Щоб уникнути імпорту різних типів графіки для подальшої заміни сервером OPI, виберіть один із варіантів «Пропустити для OPI».

    • Для параметра «Стилі зведення прозорості» виберіть значення «Висока роздільна здатність» або наявний власний стиль із налаштуваннями високої роздільної здатності.

  7. Виберіть будь-які інші параметри друку.
  8. Виконайте одну з перелічених нижче дій.
    • Щоб друкувати з пристрою виводу, натисніть кнопку «Друк».

    • Щоб надрукувати файл, натисніть кнопку «Зберегти» та прийміть стандартне ім’я чи введіть інше ім’я файлу. Потім знов натисніть кнопку «Зберегти».

Примітка.

Після створення кольороподілу в документі InDesign вибрані у діалоговому вікні «Друк» налаштування зберігаються в окремому файлі. У цьому файлі зберігаються параметри кольороподілу, інформація PPD і будь-які перетворення кольорів, визначені в діалоговому вікні «Друк».

Цей документ захищено ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial-Share Alike 3.0 Unported License  Публікації Twitter™ і Facebook не підпадають під умови ліцензії Creative Commons.

Юридична інформація   |   Політика мережевої конфіденційності