Докладніші відомості та інструкції можна переглянути за наведеними нижче посиланнями.

Створення кольороподілу

Для відтворення кольорових і багатотонових зображень на друкарських машинах зазвичай створюється чотири окремих друкарських форми, по одній для блакитної (C), жовтої (Y), пурпурової (M) та чорної (K) складової зображення. У результаті поетапного нанесення цих фарб і поєднання цих кольорів відтворюється вихідне зображення. Процес поділу кольорів зображення на декілька складових називається кольороподілом, а плівки, з яких створюються форми, називаються поділеними формами.

Кольороподіл
Складене зображення (зліва) і поділені форми (справа)

Робочі процеси кольороподілу

Adobe InDesign CS4 підтримує два загальні робочі процеси PostScript. Основною відмінністю між ними є місце створення поділених форм – головний комп’ютер (система з використанням InDesign та драйвера друкарського пристрою) чи RIP (процесор растрових зображень) пристрою виводу. Іншим варіантом є робочий процес PDF.

Централізований кольороподіл

Для традиційного централізованого кольороподілу InDesign створює інформацію PostScript для кожного необхідного кольороподілу для документа й посилає цю інформацію на вивідний пристрій.

Кольороподіл In-RIP

У модернізованому робочому процесі на основі RIP нове покоління PostScript RIP виконує кольороподіл, трепінг і навіть керування кольором, внаслідок чого головний комп’ютер може виконувати інші завдання. Такий підхід дозволяє InDesign формувати файл за менший проміжок часу та мінімізувати обсяг передачі даних для будь-якого друкарського завдання. Наприклад, замість відправлення інформації PostScript для чотирьох або більше сторінок для друку централізованого кольороподілу InDesign відправляє інформацію PostScript одного складеного файлу PostScript для обробки на RIP.

Підготовка документа до кольороподілу

  1. Виправте всі проблеми з кольором в ілюстрації.
  2. Задайте параметри накладання.
  3. Створіть вказівки з трепінгу, який має усунути незведення на пристрої друку.
  4. Перегляньте кольороподіл на екрані.

    Примітка.

    Етапи 1–4 рекомендуються, але не є обов’язковими під час виконання кольороподілу.

  5. Виберіть команду «Файл» > «Друк», щоб з’явилося діалогове вікно «Друк».
  6. Якщо ви створили стилі принтера з відповідними параметрами кольороподілу, виберіть їх у меню «Стиль друку» у верхній частині діалогового вікна «Друк».
  7. Виберіть принтер чи файл PostScript у меню «Принтер».
  8. Якщо виконується друк файлу PostScript, виберіть PPD для пристрою, який виводитиме кольороподіл.
  9. Для перегляду чи зміни існуючих параметрів друку клацніть назву розділу в лівій частині діалогового вікна «Друк».
  10. Перш ніж подати свій документ постачальнику послуг, перевірте кольороподіл.
  11. Друк або збереження кольороподілу.

Вихідні плашкові кольори

Окрім тріадних кольорів чи замість них можна користуватися власними фарбами, тобто плашковими кольорами. Наприклад, замість застосування чотирьох тріадних кольорів для відтворення ілюстрації, яка складається із чорного тексту та синювато-зелених креслень, можна використати два плашкових кольори: один чорний, а другий – точний відтінок зеленого. Також плашкові кольори можна використовувати для синтезу кольорів, які неможливо відтворити фарбами групи CMYK, як-от глянцевих чи флуоресцентних чи металічних кольорів. Крім того, можна змішати два чи більше плашкових кольори або змішати плашкові кольори з тріадними кольорами, щоб створити змішані фарби.

Ілюстрацію можна розфарбувати тріадними, плашковими кольорами чи сполученням тріадних і плашкових кольорів. При друку кольороподілу можна перетворити плашкові кольори на їхні еквіваленти в тріадних кольорах, щоб їх можна було друкувати на формах CMYK.

Перегляд еквівалентів плашкового кольору в тріадних кольорах

  1. Виберіть плашковий колір на панелі «Зразки».
  2. Виберіть «CMYK» в меню панелі «Колір».

На панелі «Колір» відображаються значення еквіваленту CMYK для плашкових кольорів.

Примітка.

Можна також затримати курсор над плашковим кольором на панелі «Зразки». У підказці інструментів з’явиться формула кольору.

Якщо в процесі друку слід надрукувати об’єкт на всіх формах, у т. ч. на формах плашкових кольорів, можна застосувати до об’єкта службовий колір. Службовий колір застосовується для міток кадрування та обрізки. За використання складеного виходу об’єкти службового кольору друкуються як C 100, M 100, Y 100 та K 100. Для кольороподілу ці об’єкти друкуються як 100 % на кожній формі.

  1. Виберіть об’єкти, до яких бажаєте застосувати службовий колір.
  2. Оберіть «Вікно» > «Зразки».
  3. На панелі «Зразки» натисніть «Зразок службового кольору» .

Друк градієнтів із кольороподілом

При виконанні кольороподілу для документів з градієнтами майте на увазі наступне:

  • Утворений в InDesign градієнт, який містить комбінацію плашкових та тріадних кольорів, буде поділений на тріадні та плашкові форми.

  • Градієнт, який містить тріадні кольори, буде поділений на тріадні форми.

  • Градієнт, який містить два відтінки того ж самого плашкового кольору, буде поділений на одну форму плашкового кольору.

  • Для створення градієнту, який поділяється на один аркуш плівки між плашковим та білим кольором, створіть градієнтну заливку між плашковим кольором та зразком «Папір» на панелі «Зразки».

  • Якщо створений градієнт між двома плашковими кольорами, слід призначити для цих плашкових кольорів різні кути установки растру. Якщо два плашкові кольори матимуть однакові кути установки растру, вони друкуватимуться один поверх другого. Якщо невідомо, якими мають бути ці кути, зверніться до постачальника послуг з переддрукової підготовки.

Друк сполученого відтиску

Для перевірки кольорів у документі можна надрукувати сполучені відтиски в кольорі чи в градаціях сірого. Сполучені відтиски можуть сприяти розробці та друку макета ще до друку остаточних (і дорогих) кольороподілів.

Коли InDesign друкує сполучені відтиски, всі кольори, що використовуються у файлі, друкуються на одній формі, незалежно, чи виділені якісь окремі кольори.

Друкуючи сполучені відтиски, зважайте на таке:

  • Хоча жоден відтиск не відтворює в точності кінцевого зображення, його точність можна значно поліпшити шляхом калібрування всіх пристроїв, які використовуються для створення документа (сканерів, моніторів, принтерів). Якщо пристрої відкалібровані, система керування кольором сприятиме одержанню передбачуваного та стійкого кольору.
  • Будь-які вибрані в документі параметри накладання можуть друкуватися правильно лише на принтерах, які підтримують накладання. Зважаючи на те, що більшість настільних принтерів не підтримують накладання кольорів, можна імітувати ефекти накладання, вибравши параметр «Імітувати накладання» на панелі «Вивід» діалогового вікна «Друк».

Примітка.

При виборі параметра «Імітувати накладання» плашкові кольори перетворюватимуться для друку на тріадні кольори. Якщо файл використовуватиметься для кольороподілу на RIP (процесорі растрових зображень) або для кінцевого виводу, не обирайте цей параметр.

  • Якщо друк здійснюватиметься на чорно-білому принтері, InDesign виробить версію сторінок у градаціях сірого. Якщо документ містить колір, InDesign друкуватиме візуально підігнані під той колір відтінки сірого. Наприклад, сірий колір, що імітує 20% жовтого, світліший за той, що імітує 20% чорного, бо візуально жовтий світліший за чорний.

  • Під час друку книги, глави якої містять плашкові фарби чи стилі трепінгу, які конфліктують між собою, можна вказати InDesign синхронізувати параметри з документом-шаблоном.

  • Застосовуючи керування кольором із функцією «Книга», переконайтеся в тому, що в усіх документах книги в діалоговому вікні Параметри кольорів використовуються однакові налаштування керування кольором.

Примітка.

Пам’ятайте, що кольорові принтери, як і монітори, можуть мати великі розбіжності у відтворенні кольору, тому відтиски від вашого постачальника послуг є найкращим способом перевірити, як виглядатиме кінцевий продукт.

Перегляд кольороподілу

За допомогою панелі «Перегляд кольороподілу» можна переглядати кольороподіл, кількість друкарської фарби та накладання. Перегляд кольороподілу на моніторі дозволяє перевірити:

Глянці та інші покриття

Оскільки глянці є прозорими, їх може бути складно переглядати на екрані. При перегляді поділу глянців глянсовані області забарвлені в чорний колір.

Насичений чорний

Перегляд кольороподілів дозволяє визначити зони, які друкуватимуться насиченим чорним кольором, тобто тріадним чорним кольором (K), змішаним із кольоровими фарбами для зменшення прозорості й одержання більш насиченого кольору.

Кількість друкарської фарби

Завелика кількість фарби на папері може спричинити проблеми при висиханні. Дізнайтеся в постачальника послуг друку значення максимально допустимої кількості фарби для пристрою, на якому здійснюється друк. Потім можна переглянути документ, щоб визначити області, для яких це значення перевищується.

Накладання

Цей параметр дає змогу побачити результати змішування, застосування прозорості й накладання кольорів на виході після поділу кольорів.

Примітка.

Ефекти накладання можна також побачити, коли файл виводиться на пристрій друку зі сполучанням кольорів. Це корисно для перевірки результатів кольороподілу.

Хоча перегляд кольороподілу на моніторі може допомогти у виявленні проблем без витрат на друкування кольороподілу, але вплив трепінгу, параметри світлочутливого шару, типографські позначки, напівтонові растри й роздільна здатність залишаються недоступними для перегляду. Для перевірки цих налаштувань зверніться до свого постачальника послуг друку, застосовуючи цілісні чи накладні відтиски.

Примітка.

Об’єкти, які містяться в прихованих шарах, не відображаються під час перегляду на екрані.

Перегляд форм кольороподілу

  1. Виберіть команду «Вікно» > «Вивід» > «Перегляд кольороподілу».
  2. Для параметра «Вигляд» виберіть значення «Кольороподіл».
  3. Виконайте одну з описаних нижче дій.
    • Щоб переглянути один кольороподіл і заховати всі інші, клацніть назву кольороподілу, який необхідно переглянути. За замовчуванням зони покриття зображаються чорним кольором. Щоб змінити це, зніміть у меню панелі мітку з параметра «Показувати окремі плашкові кольори як чорні».

    • Щоб переглянути один чи більше кольороподілів, клацніть пусте поле ліворуч від назви кожного кольороподілу. Кожна область кольороподілу має свій колір.

    • Щоб приховати один чи більше кольороподілів, клацніть значок ока ліворуч від назви кожного кольороподілу.

    • Для одночасного перегляду всіх процесів натисніть значок CMYK .

    • Для одночасного перегляду всіх кольороподілів клацніть і протягніть вказівник по всіх значках ока (чи порожніх клітинок) поряд із назвами кольороподілів.

Примітка.

Панель «Перегляд кольороподілу» можна контролювати за допомогою комбінацій клавіш.

Перегляд кольороподілу
Перегляд одного (зліва) чи декількох кольороподілів (справа)

Перегляд витрати фарби

  1. Виберіть команду «Вікно» > «Вивід» > «Перегляд кольороподілу».
  2. Для параметра «Вигляд» виберіть значення «Гранична витрата фарби». У вікні, що з’явиться поряд із меню «Вигляд», введіть значення максимальної витрати фарби. (Дізнайтеся в постачальника послуг друку значення, яке потрібно ввести.)
  3. Перевірте витрату фарби при перегляді документа. Зони з перевищенням ліміту витрати фарби відображаються відтінками червоного кольору (у зонах, показаних темно-червоним кольором, перевищення ліміту витрати фарби більше, ніж у зонах, показаних світло-червоним кольором). Усі інші зони відображаються у градаціях сірого.
    Вказаний ліміт витрати фарби
    Зони, у яких вказаний ліміт витрати фарби перевищено, відображаються червоним кольором.

  4. Щоб дізнатися, яка кількість фарби витрачається на певну область, обведіть на цю область у вікні документа вказівником. На панелі поряд із назвою кожної фарби відобразиться кількість фарби у відсотках.

Примітка.

Витрати фарби можна змінити, перетворивши певні плашкові кольори на тріадні. Для зміни витрати фарб на розміщених ілюстраціях відредагуйте ці ілюстрації у відповідних оригінальних програмах.

Відновлення нормального вигляду

  1. Виберіть команду «Вікно» > «Вивід» > «Перегляд кольороподілу».
  2. Для параметра «Вигляд» виберіть значення «Вимк.».

Цей документ захищено ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial-Share Alike 3.0 Unported License  Публікації Twitter™ і Facebook не підпадають під умови ліцензії Creative Commons.

Юридична інформація   |   Політика мережевої конфіденційності