Підготовка до кольороподілу

Докладніші відомості та інструкції можна переглянути за наведеними нижче посиланнями.

Щоб відтворити кольорові nf багатотонові зображення, на друкарських машинах зазвичай створюється чотири окремих друкарських форми, по одній для блакитної (C), жовтої (Y), пурпурової (M) і чорної (K) складової зображення. У результаті поетапного нанесення цих фарб і поєднання цих кольорів відтворюється вихідне зображення. Процес поділу кольорів зображення на декілька складових називається кольороподілом, а плівки, з яких створюються форми, називаються поділеними формами.

Робочі процеси кольороподілу

Adobe InDesign підтримує два загальні робочі процеси PostScript. Основною відмінністю між ними є місце створення поділених форм – головний комп’ютер (система з використанням InDesign і драйвера друкарського пристрою) чи RIP (процесор растрових зображень) пристрою виводу. Іншим варіантом є робочий процес PDF.

Для традиційного централізованого кольороподілу InDesign створює інформацію PostScript для кожного необхідного кольороподілу для документа й посилає цю інформацію на вивідний пристрій.

У модернізованому робочому процесі на основі RIP нове покоління PostScript RIP виконує кольороподіл, трепінг і навіть керування кольором, внаслідок чого головний комп’ютер може виконувати інші завдання. Такий підхід дозволяє InDesign формувати файл за менший проміжок часу та мінімізувати обсяг передачі даних для будь-якого друкарського завдання. Наприклад, замість відправлення інформації PostScript для чотирьох або більше сторінок для друку централізованого кольороподілу InDesign відправляє інформацію PostScript одного складеного файлу PostScript для обробки на RIP.

Підготовка документа до кольороподілу

Вихідні плашкові кольори

Окрім тріадних кольорів чи замість них можна користуватися власними фарбами, тобто плашковими кольорами. Наприклад, замість застосування чотирьох тріадних кольорів для відтворення ілюстрації, яка складається із чорного тексту й синювато-зелених креслень, можна використати два плашкові кольори: один чорний, а другий – точний відтінок зеленого. Також плашкові кольори можна використовувати для синтезу кольорів, які неможливо відтворити фарбами групи CMYK, як-от глянцеві або флуоресцентні чи металічні кольори. Крім того, можна змішати два чи більше плашкових кольори або змішати плашкові кольори з тріадними кольорами, щоб створити змішані фарби.

Ілюстрацію можна розфарбувати тріадними, плашковими кольорами чи сполученням тріадних і плашкових кольорів. У разі друку кольороподілу можна перетворити плашкові кольори на їхні еквіваленти в тріадних кольорах, щоб їх можна було друкувати на формах CMYK.

Перегляд еквівалентів плашкового кольору в тріадних кольорах

На панелі «Колір» відображаються значення еквіваленту CMYK для плашкових кольорів.

Друк об’єкта на всіх друкарських формах

Якщо в процесі друку слід надрукувати об’єкт на всіх формах, зокрема на формах плашкових кольорів, можна застосувати до об’єкта службовий колір. Службовий колір застосовується для міток кадрування та обрізки. За використання складеного виходу об’єкти службового кольору друкуються як C 100, M 100, Y 100 та K 100. Для кольороподілу ці об’єкти друкуються як 100 % на кожній формі.

Друк градієнтів із кольороподілом

У разі виконання кольороподілу для документів із градієнтами майте на увазі вказане нижче.

• Утворений в InDesign градієнт, який містить комбінацію плашкових і тріадних кольорів, буде поділено на тріадні та плашкові форми.

• Градієнт, який містить тріадні кольори, буде поділено на тріадні форми.

• Градієнт, який містить два відтінки того ж самого плашкового кольору, буде поділено на одну форму плашкового кольору.

• Щоб створити градієнт, який поділяється на один аркуш плівки між плашковим і білим кольором, створіть градієнтну заливку між плашковим кольором і зразком «Папір» на панелі «Зразки».

• Якщо створено градієнт між двома плашковими кольорами, слід призначити для цих плашкових кольорів різні кути установки растру. Якщо два плашкові кольори матимуть однакові кути установки растру, вони друкуватимуться один поверх другого. Якщо невідомо, якими мають бути ці кути, зверніться до постачальника послуг із переддрукової підготовки.

Друк сполученого відтиску

Щоб перевірити кольори в документі, можна надрукувати сполучені відтиски в кольорі чи в градаціях сірого. Сполучені відтиски можуть сприяти розробці й друку макета ще до друку остаточних (і дорогих) кольороподілів.

Коли InDesign друкує сполучені відтиски, усі кольори, що використовуються у файлі, друкуються на одній формі, незалежно від того, чи виділено якісь окремі кольори.

Друкуючи сполучені відтиски, зважайте на таке:

• Хоча жоден відтиск не відтворює в точності кінцевого зображення, його точність можна значно поліпшити шляхом калібрування всіх пристроїв, які використовуються для створення документа (сканерів, моніторів, принтерів). Якщо пристрої відкалібровані, система керування кольором сприятиме одержанню передбачуваного та стійкого кольору.
• Будь-які вибрані в документі параметри накладання можуть друкуватися правильно лише на принтерах, які підтримують накладання. Зважаючи на те, що більшість настільних принтерів не підтримують накладання кольорів, можна імітувати ефекти накладання, вибравши параметр «Імітувати накладання» на панелі «Вивід» діалогового вікна «Друк».

• Якщо друк здійснюватиметься на чорно-білому принтері, InDesign виробить версію сторінок у градаціях сірого. Якщо документ містить колір, InDesign друкуватиме візуально підігнані під той колір відтінки сірого. Наприклад, сірий колір, що імітує 20% жовтого, світліший за той, що імітує 20% чорного, бо візуально жовтий світліший за чорний.

• Під час друку книги, глави якої містять плашкові фарби чи стилі трепінгу, які конфліктують між собою, можна вказати InDesign синхронізувати параметри з документом-шаблоном.

• Застосовуючи керування кольором із функцією «Книга», переконайтеся в тому, що в усіх документах книги в діалоговому вікні Параметри кольорів використовуються однакові налаштування керування кольором.

Перегляд кольороподілу

За допомогою панелі «Перегляд кольороподілу» можна переглядати кольороподіл, кількість друкарської фарби й накладання. Перегляд кольороподілу на моніторі дозволяє перевірити таке.

Оскільки глянці є прозорими, їх може бути складно переглядати на екрані. Під час перегляду поділу глянців глянсовані області забарвлено в чорний колір.

Перегляд кольороподілів дозволяє визначити зони, які друкуватимуться насиченим чорним кольором, тобто тріадним чорним кольором (K), змішаним із кольоровими фарбами для зменшення прозорості й одержання більш насиченого кольору.

Завелика кількість фарби на папері може спричинити проблеми під час висихання. Дізнайтеся в постачальника послуг друку значення максимально допустимої кількості фарби для пристрою, на якому здійснюється друк. Потім можна переглянути документ, щоб визначити області, для яких це значення перевищується.

Цей параметр дає змогу побачити результати змішування, застосування прозорості й накладання кольорів на виході після поділу кольорів.

Хоча перегляд кольороподілу на моніторі може допомогти у виявленні проблем без витрат на друкування кольороподілу, але вплив трепінгу, параметри світлочутливого шару, типографські позначки, напівтонові растри й роздільна здатність залишаються недоступними для перегляду. Для перевірки цих налаштувань зверніться до свого постачальника послуг друку, застосовуючи цілісні чи накладні відтиски.

Перегляд форм кольороподілу

Перегляд витрати фарби

Відновлення нормального вигляду