Підготовка до кольороподілу

Докладніші відомості та інструкції можна переглянути за наведеними нижче посиланнями.

Для відтворення кольорових і багатотонових зображень на друкарських машинах зазвичай створюється чотири окремих друкарських форми, по одній для блакитної (C), жовтої (Y), пурпурової (M) та чорної (K) складової зображення. У результаті поетапного нанесення цих фарб і поєднання цих кольорів відтворюється вихідне зображення. Процес поділу кольорів зображення на декілька складових називається кольороподілом, а плівки, з яких створюються форми, називаються поділеними формами.

Робочі процеси кольороподілу

Adobe InDesign CS4 підтримує два загальні робочі процеси PostScript. Основною відмінністю між ними є місце створення поділених форм – головний комп’ютер (система з використанням InDesign та драйвера друкарського пристрою) чи RIP (процесор растрових зображень) пристрою виводу. Іншим варіантом є робочий процес PDF.

Окрім тріадних кольорів чи замість них можна користуватися власними фарбами, тобто плашковими кольорами. Наприклад, замість застосування чотирьох тріадних кольорів для відтворення ілюстрації, яка складається із чорного тексту та синювато-зелених креслень, можна використати два плашкових кольори: один чорний, а другий – точний відтінок зеленого. Також плашкові кольори можна використовувати для синтезу кольорів, які неможливо відтворити фарбами групи CMYK, як-от глянцевих чи флуоресцентних чи металічних кольорів. Крім того, можна змішати два чи більше плашкових кольори або змішати плашкові кольори з тріадними кольорами, щоб створити змішані фарби.

Ілюстрацію можна розфарбувати тріадними, плашковими кольорами чи сполученням тріадних і плашкових кольорів. При друку кольороподілу можна перетворити плашкові кольори на їхні еквіваленти в тріадних кольорах, щоб їх можна було друкувати на формах CMYK.

На панелі «Колір» відображаються значення еквіваленту CMYK для плашкових кольорів.

Якщо в процесі друку слід надрукувати об’єкт на всіх формах, у т. ч. на формах плашкових кольорів, можна застосувати до об’єкта службовий колір. Службовий колір застосовується для міток кадрування та обрізки. За використання складеного виходу об’єкти службового кольору друкуються як C 100, M 100, Y 100 та K 100. Для кольороподілу ці об’єкти друкуються як 100 % на кожній формі.

При виконанні кольороподілу для документів з градієнтами майте на увазі наступне:

• Утворений в InDesign градієнт, який містить комбінацію плашкових та тріадних кольорів, буде поділений на тріадні та плашкові форми.

• Градієнт, який містить тріадні кольори, буде поділений на тріадні форми.

• Градієнт, який містить два відтінки того ж самого плашкового кольору, буде поділений на одну форму плашкового кольору.

• Для створення градієнту, який поділяється на один аркуш плівки між плашковим та білим кольором, створіть градієнтну заливку між плашковим кольором та зразком «Папір» на панелі «Зразки».

• Якщо створений градієнт між двома плашковими кольорами, слід призначити для цих плашкових кольорів різні кути установки растру. Якщо два плашкові кольори матимуть однакові кути установки растру, вони друкуватимуться один поверх другого. Якщо невідомо, якими мають бути ці кути, зверніться до постачальника послуг з переддрукової підготовки.

Для перевірки кольорів у документі можна надрукувати сполучені відтиски в кольорі чи в градаціях сірого. Сполучені відтиски можуть сприяти розробці та друку макета ще до друку остаточних (і дорогих) кольороподілів.

Коли InDesign друкує сполучені відтиски, всі кольори, що використовуються у файлі, друкуються на одній формі, незалежно, чи виділені якісь окремі кольори.

Друкуючи сполучені відтиски, зважайте на таке:

• Хоча жоден відтиск не відтворює в точності кінцевого зображення, його точність можна значно поліпшити шляхом калібрування всіх пристроїв, які використовуються для створення документа (сканерів, моніторів, принтерів). Якщо пристрої відкалібровані, система керування кольором сприятиме одержанню передбачуваного та стійкого кольору.
• Будь-які вибрані в документі параметри накладання можуть друкуватися правильно лише на принтерах, які підтримують накладання. Зважаючи на те, що більшість настільних принтерів не підтримують накладання кольорів, можна імітувати ефекти накладання, вибравши параметр «Імітувати накладання» на панелі «Вивід» діалогового вікна «Друк».

• Якщо друк здійснюватиметься на чорно-білому принтері, InDesign виробить версію сторінок у градаціях сірого. Якщо документ містить колір, InDesign друкуватиме візуально підігнані під той колір відтінки сірого. Наприклад, сірий колір, що імітує 20% жовтого, світліший за той, що імітує 20% чорного, бо візуально жовтий світліший за чорний.

• Під час друку книги, глави якої містять плашкові фарби чи стилі трепінгу, які конфліктують між собою, можна вказати InDesign синхронізувати параметри з документом-шаблоном.

• Застосовуючи керування кольором із функцією «Книга», переконайтеся в тому, що в усіх документах книги в діалоговому вікні Параметри кольорів використовуються однакові налаштування керування кольором.

За допомогою панелі «Перегляд кольороподілу» можна переглядати кольороподіл, кількість друкарської фарби та накладання. Перегляд кольороподілу на моніторі дозволяє перевірити:

Хоча перегляд кольороподілу на моніторі може допомогти у виявленні проблем без витрат на друкування кольороподілу, але вплив трепінгу, параметри світлочутливого шару, типографські позначки, напівтонові растри й роздільна здатність залишаються недоступними для перегляду. Для перевірки цих налаштувань зверніться до свого постачальника послуг друку, застосовуючи цілісні чи накладні відтиски.