Керування кольором

Докладніші відомості та інструкції можна переглянути за наведеними нижче посиланнями.

Під час друку керованого кольорового документа можна задати додаткові параметри керування кольором, щоб на виводі колір був відповідним. Наприклад, припустимо, що документ зараз містить профіль, налаштований для виводу переддруку, але ви бажаєте перевірити кольори документа на настільному принтері. У діалоговому вікні «Друк» ви можете перетворити кольори документа на колірний простір настільного принтера; профіль принтера буде використовуватись замість профілю поточного документа. Якщо ви обираєте простір перевірки кольору та направляєте його на принтер, InDesign перетворює інформацію про колір на значення RGB за допомогою обраних колірних профілів.

Під час друку на принтері PostScript можна також скористатися параметром керування кольором PostScript. У цьому випадку InDesign відсилає інформацію про колір документа у каліброваній версії його оригінального колірного простору разом із профілем документа безпосередньо на принтер PostScript та дозволяє принтеру перетворити документ на колірний простір принтера. Колірний простір принтера зберігається на пристрої у вигляді словника перетворення кольорів (CRD); це робить можливим здійснення незалежного від пристрою виводу. Словники перетворення кольорів є еквівалентами PostScript колірних профілів. Точні результати перетворення кольорів для різних принтерів можуть бути різними. Щоб користуватися керуванням кольору PostScript, потрібно мати принтер, в якому використовується версія PostScript Level 2 або пізніша; немає потреби встановлювати на вашій системі профіль ICC для принтера.

Параметри виводу кольору для сполучених відтисків

В області виводу у діалоговому вікні «Друк» можна вибрати спосіб відсилання сполученого кольору на принтер. Коли керування кольором увімкнено (за замовчуванням), налаштовування кольорів за замовчуванням призводить до каліброваного виводу кольору. Інформація про плашкові кольори під час перетворення зберігається; лише тріадні еквіваленти кольорів перетворюються в потрібний колірний простір. Якщо ви не впевнені щодо того, який варіант кольору вибрати, зверніться за порадою до вашого постачальника послуг додрукової підготовки.

Режими сполученого відтиску впливає лише на растеризовані зображення та об’єкти, створені з використанням InDesign; але вони не впливають на розміщену графіку (наприклад, файли EPS та Adobe PDF), поки вона накладається на прозорі об’єкти.

Для отримання більш докладної інформації щодо друку сполучених відтисків відвідайте Adobe Print Resource Center на вебсайті www.adobe.com/go/print_resource_ua.

Якщо ви друкуєте у вигляді сполученого відтиску, автоматичний трепінг відключений; однак ви можете обрати параметр «Імітація накладання» для того, щоб перевірити накладання тексту, обведення або заливки.

Область виводу в діалоговому вікні «Друк» включає в себе наступні параметри кольору: Додаткові параметри можуть бути також доступними, це залежить від вашого принтера.

Відсилає на принтер повноколірну версію зазначених сторінок, зберігаючи всі значення кольору оригіналу. Коли цей параметр обрано, параметр імітації накладання вимикається.

Відсилає на принтер версії градації сірого зазначених сторінок, коли, наприклад, ви друкуєте на монохромному принтері без кольороподілу.

Відсилає на принтер повноколірну версію зазначених сторінок, коли, наприклад, ви друкуєте на принтері RGB без кольороподілу.

Відсилає на принтер повноколірну версію зазначених сторінок, коли, наприклад, ви друкуєте на принтері CMYK без кольороподілу. (Цей параметр доступний лише для принтерів PostScript).

Створює інформацію PostScript для кожного необхідного кольороподілу для документа і посилає цю інформацію на пристрій виводу. (Цей параметр доступний лише для принтерів PostScript).

Відсилає інформацію про кольороподіл на процесор растрових зображень (RIP) пристрою виводу. (Цей параметр доступний лише для принтерів PostScript).

Оберіть цей параметр для друку всього тексту, створеного в InDesign чорним, поки в полі кольору не буде зазначено «Немає» або «Аркуш» або не буде вказано значення кольору, яке дорівнює білому. Цей параметр потрібен у тому разі, коли ви створюєте зміст для друку та розподілу PDF. Наприклад, якщо гіперпосилання були синього кольору у версії PDF, на принтері із градаціями сірого вони будуть надруковані чорним кольором, а не напівтоновими візерунками, які буде важко прочитати.

Друк аналогової кольоропроби

Аналогова кольоропроба (іноді її називають пробний відтиск або порівняння друку) — друкована імітація кінцевого виходу матеріалу на друкарську машину. Аналогова кольоропроба виробляється пристроєм виводу, тому що такий спосіб є дешевшим, ніж друк на друкарській машині. В останні роки деякі струминні принтери мають роздільну здатність, достатню для виконання роздруківок, які можна використовувати у якості аналогових кольоропроб.

Поліпшення градієнтів і накладання кольору під час друку

Пристрої виводу PostScript Level 2 та PostScript 3 можуть друкувати до 256 затінень сірого, а більшість настільних лазерних принтерів, що підтримують PostScript, здатні друкувати приблизно від 32 до 64 затінень, в залежності від роздільної здатності пристрою, встановленої лініатури растру та способу напівтонування. Облямівка може виникати, коли кожне із доступного затінення покриває достатню площу для того, щоб можна було побачити окремі тіні. Таким чином, якщо ви вказуєте градієнт за допомогою двох процентних значень, різниця між якими становить менше 50%, ви зазначаєте вузький діапазон затінення, що, швидше за все, приведе до виникнення облямівки. Якщо із друком рівних градієнтів без допомоги облямівки у вас виникають проблеми, спробуйте застосувати наступні методи:

• Скористайтеся градієнтом, який змінює щонайменше 50% між двома або більше компонентами тріадних кольорів.

• Зазначте світліші кольори або скоротіть довжину темних градієнтів. Швидше за все, облямівка виникне між дуже темними кольорами та білим.

• Збільште відсоткове співвідношення зміни в градієнті.

• Зменшіть лініатуру растру для документа (лише для пристроїв виводу PostScript).

• Якщо облямівка зустрічається у імпортованій графіці, наприклад, у файлі Adobe Illustrator®, можливо, вам необхідно налаштувати графіку оригіналу.

• Друкуйте за допомогою пристрою виводу PostScript® 3, який може створювати плавні градієнти.

• Використовуйте коротші градієнти. Оптимальна довжина залежить від кольорів у градієнті, але намагайтесь дотримуватися довжини градієнтів не більше 7,5 дюймів.

Про напівтонові точки та точки принтера

Більшість принтерів імітують сірий колір за допомогою напівтонових точок, які друкуються в сітці; комірки сітки називаються напівтоновими комірками, а рядки сітки називаються лініями або лініатурами растра. Кожна із напівтонових точок створена іншими точками принтера. По мірі заповнення напівтонової клітки точками принтера, напівтонова точка збільшується і в результаті перетворюється на темнішу тінь сірого.

Роздільна здатність принтера визначає кількість доступних точок для створення напівтонової точки. Принтер із меншими точками може створювати ширший діапазон розмірів напівтонової точки, допускаючи при цьому більше тіней сірого. Лініатура растру також має важливе значення: По мірі збільшення лініатури растру зменшуються напівтонові клітини, таким чином вони можуть вміщати менше точок принтера, а в результаті — менше можливих тіней сірого. Отже, між кількістю можливих ліній сірого та зернистістю зображення існує співвідношення здобутків та втрат.