Починайте роботу на iPhone чи iPad, а потім доводьте й завершуйте її на настільному комп’ютері
Починайте роботу на iPhone чи iPad, а потім доводьте і завершуйте її на настільному комп’ютері!

Чи можна почати робочий процес розробки зі створення концепції, макета або трасування на iPad чи iPhone?

Спробуйте програму Adobe Illustrator Draw для iPad та iPhone. Draw поєднує популярні інструменти та функції створення векторної графіки з оптимізованим сучасним інтерфейсом. Можна малювати лінії, форми і створювати ілюстрації довільного формату, використовуючи десять шарів малювання та фотошар. А коли ви повернетеся за свій робочий стіл, підтримка служби Creative Cloud допоможе легко додати завершальні штрихи в Illustrator CC або Photoshop CC.

Дізнатися більше про програму Adobe Illustrator Draw можна тут.

Завантажити чудову програму Adobe Illustrator Draw можна в магазині iTunes (програма доступна для iPhone та iPad).

Про векторну графіку

Векторна графіка (іноді – векторні фігури чи векторні об’єкти) створюється з ліній та кривих, визначених математичними об’єктами, що звуться векторами, які описують зображення за його геометричними характеристиками.

Можна вільно пересувати чи змінювати векторну графіку без втрати деталізації та чіткості,бо вона не залежить від роздільної здатності й зберігає чіткі краї під час зміни розміру, друку на принтері PostScript, запису в PDF-файли та імпорту до програм, призначених для роботи з векторною графікою. Як наслідок, векторна графіка є найкращим варіантом для такого художнього матеріалу, як логотипи, розміри й матеріали, на яких вони виводяться, часто різняться.

Векторні об’єкти, що створюються за допомогою інструментів малювання й фігур в Adobe Creative Cloud, є прикладами векторної графіки. Ви можете скористатися командами «Копіювати» й «Вставити», щоб створити копію векторного об’єкта для інших компонентів Creative Cloud.

Про контури

Малюючи, ви створюєте лінію, що зветься контуром. Контур складається з одного або декількох прямих чи кривих сегментів. Початок і кінець кожного сегменту позначаються опорними точками, які наче шпильки утримують відрізок на місці. Контур може бути закритим і не мати ані початку, ані кінця (наприклад, коло), або відкритим, з чіткими кінцевими точками (наприклад, хвиляста лінія).

Форму контура можна змінити, перетягуючи його опорні точки, точки напряму на кінцях ліній напряму, що з’являються на опорних точках, або цілий відрізок контура.

Сегменти контура
Сегменти контура

A. Виділена (суцільна) кінцева точка B. Виділена опорна точка C. Невиділена опорна точка D. Криволінійний сегмент контура E. Лінія напряму F. Напрямна точка 

Контури можуть мати опорні точки двох типів: кутові точки та точки згладжування. У кутовій точці контур різко змінює напрям. У точці згладжування сегменти контура з’єднуються у неперервну криву. Ви можете нарисувати контур, користуючись будь-яким сполученням кутових точок і точок згладжування. Якщо ви поставите точку не того типу, ви завжди можете змінити її.

Точки на контурі
Точки на контурі

A. Чотири кутові точки B. Чотири точки згладжування C. Сполучення кутових точок і точок згладжування 

Кутова точка може з’єднувати будь-які два прямі чи криві сегменти, тоді як точка згладжування завжди з’єднує два криві сегменти.

Кутова точка може з’єднувати як прямі, так і криволінійні сегменти.
Кутова точка може з’єднувати як прямі, так і криволінійні сегменти.

Примітка.

Не плутайте кутові точки і точки згладжування із прямими та криволінійними сегментами.

Обрис контура зветься обведенням. Колір або градієнт, застосований до внутрішньої ділянки відкритого чи закритого контура, зветься заливкою. Обведення може мати вагу (товщину), колір, пунктирний візерунок (Illustrator та InDesign) або стилізований візерунок (InDesign). Після того, як ви створили контур або фігуру, ви можете змінити характеристики обведення і заливки.

В InDesign кожен контур також має центральну точку, що є центром фігури, але не є частиною справжнього контура. Ви можете використовувати цю точку для перетягування контура, вирівнювання з іншими елементами, для вибору всіх опорних точок на ньому. Центральна точка завжди є видимою, її не можна приховати чи вилучити.

Про лінії напряму та точки напряму

Коли ви вибираєте точку прив’язки, що з’єднує криволінійні сегменти (або вибираєте сам сегмент), у точках прив’язки з’єднувальних сегментів з’являються мітки-маніпулятори напрямку, що складаються з ліній напрямку, що закінчуються у точках напрямку. Кут нахилу та довжина ліній напрямку визначають форму та розмір криволінійних сегментів. Якщо пересунути точки напряму, зміниться форма кривої. Напрямні лінії не показуються на кінцевому виводі.

Точка згладжування завжди має дві напрямні лінії, що пересуваються разом як ціле. Коли ви пересуваєте лінію напряму на точці згладжування, криві сегменти обабіч точки налаштовуються одночасно, зберігаючи непереривність кривої в цій опорній точці.

На відміну від неї кутова крапка може мати дві, одну або жодної напрямної лінії залежно від того, чи сполучає вона два, один або не сполучає жоден кривий сегмент. Лінії напряму кутової крапки утримують кут, застосовуючи різні значення кута. Коли ви пересуваєте лінію напряму на кутовій крапці, переміщується лише крива з того ж боку крапки, що й лінія напряму.

Після вибору опорної точки (ліворуч) лінії напряму з’являються на всіх криволінійних відрізках, приєднаних опорною точкою (праворуч).
Після вибору опорної точки (ліворуч) лінії напряму з’являються на всіх криволінійних відрізках, приєднаних опорною точкою (праворуч).

Налаштування ліній напряму на точці згладжування (ліворуч) та кутовій крапці (праворуч)
Налаштування ліній напряму на точці згладжування (ліворуч) та кутовій крапці (праворуч)

Лінії напряму є завжди дотичними (перпендикулярними до радіуса) до кривої в опорній точці. Кут кожної лінії напряму визначає крутість кривої, а довжина кожної лінії напряму – висоту або глибину кривої.

Пересування та зміна розміру ліній напряму призводять до зміни крутості кривих.
Пересування та зміна розміру ліній напряму призводять до зміни крутості кривих.

Примітка.

У програмі Illustrator можна відобразити або приховати опорні точки, лінії напряму і точки напряму, вибравши «Перегляд» > «Показати краї» або «Перегляд» > «Сховати краї».

Визначення вигляду лінії напряму та точки напряму

При роботі з опорними точками та контурами іноді може виникати потреба побачити лінії напряму (ручки), а іноді може знадобитися працювати з ними. Лінії напряму можна виявити чи приховати для декількох виділених опорних точок. Для однієї опорної точки лінії завжди виявляються.

Можна вказати, виявити чи приховати лінії напряму на основі виділення, або ж встановити уподобання щодо відображення ліній напряму.

Показ чи приховання ліній напряму для виділених опорних точок

  1. За допомогою інструмента «Часткове виділення» виділіть потрібну опорну точку.

  2. На панелі керування натисніть кнопку «Показати держаки для декількох виділених опорних точок» / або «Приховати держаки для декількох виділених опорних точок» /.

Налаштування розміру відображення точок прив’язки, держаків і рамок

  1. Виберіть «Редагування» > «Параметри» > «Відображення виділення й прив’язки» (Windows) чи «Illustrator» > «Параметри» > «Відображення виділення й прив’язки» (macOS).

  2. У зоні «Показ опорних точок і держаків» вкажіть один із варіантів:

    Розмір

    Пересувайте повзунок, щоб змінити розмір відображення опорних точок, держаків і рамок.

    adjust-anchor-point-display-size_1

    Виділяти опорні точки підсвіченням при наведенні курсору миші

    Підсвічує опорну точку, розташовану безпосередньо під курсором миші.

    Стиль держака

    Налаштування відображення кінцевих точок держаків (точок напряму):

    •  Відображає точки напряму у вигляді блакитних кружків.

    •  Відображає точки напряму у вигляді білих кружків.

    Показувати держаки, коли виділено декілька опорних точок

    Під час використання інструмента «Часткове виділення» чи «Групове виділення» для виділення об’єкта відображає лінії напряму на всіх вибраних опорних точках. Якщо не вибрати цей варіант, лінії напряму для опорних точок відображаються, тільки якщо на цьому контурі виділена лише одна опорна точка, або якщо виділений сегмент Безьє для лінії напряму, а опорна точка, з якої продовжується лінія напряму, не виділена.

Режими малювання

Illustrator пропонує такі режими малювання:

  • Звичайне малювання ()

  • Малювання позаду ()

  • Малювання всередині ()

Під час роботи з об’єктом у режимі «Малювання всередині» з’являється незамкнений пунктирний прямокутник.
У разі роботи з об’єктом у режимі «Малювання всередині» з’являється незамкнений пунктирний прямокутник, як на малюнку C.

Режим «Звичайне малювання» є стандартним режимом малювання. Вибрати режими малювання можна на панелі інструментів під інструментом «Піпетка».

Панель «Режими малювання»
Панель «Режими малювання»

Для переходу до режимів малювання користуйтесь панеллю «Режими малювання», що на панелі інструментів, і вибирайте потрібний режим малювання. Для доступу до режимів малювання можна також скористатись комбінацією клавіш Shift+D.

Примітка.

Під час виконання команд «Вставити», «Вставити в місці» та «Вставити в усі монтажні області» враховуються режими малювання. Однак режими малювання не впливають на функції «Вставити попереду» й «Вставити позаду».

Відео про використання різних режимів малювання можна переглянути за адресою www.adobe.com/go/lrvid5209_ai_ua.

Режим «Малювання позаду»

Режим «Малювання позаду» дозволяє малювати позаду усіх ілюстрацій на виділеному шарі за відсутності ілюстрації. Якщо не вибрано жодної ілюстрації, новий об’єкт створюється безпосередньо під виділеним об’єктом.

Режим «Малювання позаду» враховується в таких випадках:

  • Створення шарів

  • Вставляння символів

  • Вставляння файлів із меню «Файл»

  • Копіювання об’єктів за допомогою перетягування з утримуванням клавіші Alt

  • Використання команд «Вставити в місці» та «Вставити в усі монтажні області»

Режим «Малювання всередині»

Режим «Малювання всередині» дозволяє малювати всередині виділеного об’єкта. Завдяки режиму «Малювання всередині» немає потреби виконувати багатокрокові операції, наприклад малювання та зміна порядку стекування або малювання, виділення і створення відсічної маски.

Режим малювання всередині стає доступним, лише якщо вибрано один об’єкт (контур, складений контур або текст).

Щоб створити відсічну маску за допомогою режиму «Малювання всередині», виберіть контур, всередині якого потрібно намалювати об’єкт, і перейдіть до режиму «Малювання всередині». У разі переходу до режиму «Малювання всередині» наступні контури будуть обрізатися відповідно до вибраного контура, поки не буде вибрано режим «Звичайне малювання» (Shift+D або клацання два рази).

Примітка.

Відсічні маски, створені за допомогою режиму «Малювання всередині» (на відміну від створених за допомогою команди меню «Об’єкт» > «Відсічна маска» > «Створити»), зберігаються на відсічному контурі.

Цей документ захищено ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial-Share Alike 3.0 Unported License  Публікації Twitter™ і Facebook не підпадають під умови ліцензії Creative Commons.

Юридична інформація   |   Політика мережевої конфіденційності